СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/28992/25
пр. № 2/759/4610/26
26 січня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Арматурщик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території,
Представник позивача Коваленко М.В. який діє в інтересах ЖБК «Арматурщик» 27.11.2025 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території, яким просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ЖБК «Арматурщик» заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, спожиті комунальні послуги за період з 01.01.2015 року по 30.09.2025 року у розмірі 32439,92 грн., інфляційне нарахування у розмірі 26133,70 грн., 3 % річних у розмірі 4475,48 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7595,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав перед відповідачами, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , свої зобов'язання щодо забезпечення останніх усім комплексом житлово-комунальних послуг, проте відповідачі будучи споживачами вказаних послуг неналежним чином не здійснюють їх оплату. У зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
15.01.2026 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову в частині пред'явлених до нього позовних вимог про стягнення заборгованості.
Від інших відповідачів на адресу суду відзиву не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «Арматурщик» є балансоутримувачем і управителем житлового будинку АДРЕСА_2 та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами, в тому числі і квартиру АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях по 1/2 частині квартири.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 13.01.2026 року, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 01.03.1991 року.
Згідно з п. 1.2. Статуту ЖБК «АРМАТУРЩИК», Кооператив створений шляхом об?єднання на добровільних засадах фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження господарської діяльності. Кооператив надає послуги іншим особам відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Статуту.
Положеннями пункту 1.6. Статуту ЖБК «АРМАТУРЩИК» передбачено, що Власники
житлових чи нежитлових приміщень, розташованих у межах одного житлового: будинку, які не е членами Кооперативу, діють та виконують встановлені Кооперативом, правила та вимоги
цього Статуту.
Згідно з пунктом 1.6. Статуту ЖБК «АРМАТУРЩИК», за напрямом діяльності Кооператив є житлово-будівельним, а за типом Кооператив є обслуговуючим.
Пунктами 3.1., 3.2. Статуту визначено, що метою діяльності Кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів між, ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації , самоуправління та самоконтролю. Кооператив діє для забезпечення захисту прав його членів, відповідно до розділу 6 цього Статуту, та дотримання ними обов?язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна Кооперативу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Завданням та предметом Кооперативу є, зокрема, забезпечення належного утримання
будинку та прибудинкової території (п. 3.3.5. Статуту).
Відповідно до п. 6.2.1 - п. 6.2.3., п. 6.2.6. Статуту, члени Кооперативу зобов?язані: додержуватись Статуту Кооперативу; виконувати рішення вищого органу управління, виконавчих органів та органів контролю за діяльністю Кооперативу; виконувати свої зобов?язання перед Кооперативом; своєчасно сплачувати усі внески та платежі.
Джерелами формування майна Кооперативу є, зокрема, цільові та додаткові внески, а саме: внески на проведення капітального ремонту жилих будинків, внески на утримання будинку та прибудинкової території та інші внески, встановлені Загальними зборами членів
Кооперативу (пункт 10.3.2. Статуту ЖБК «АРМАТУРЩИК»).
Відповідно до положення ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу
Цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.
Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга-послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Разом із тим, пунктами 1 та 5 частини другої статті 7 вказаного Закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
У постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зроблений правовий висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Суд відзначає, що власники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов'язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по квартирі АДРЕСА_3 за період з 01.01.2015 року по 30.09.2025 року заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, спожитих комунальних послугах становить 32439,92 грн., інфляційне нарахування становить 26133,70 грн., 3 % річних становить 4475,48 грн.
Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які він посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території, підлягають задоволенню.
В частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , суд вважає не необхідне відмовити в цій частині, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній не є співвласником спірної квартири та ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати на оплату правової допомоги в розмірі 7595,00 грн.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги № Р/10062025/К-6 від 10.06.2025 року, акт № 0710 прийому-передачі виконаних робіт, платіжну інструкцію № 200 від 18.06.2025 року.
Від відповідачів не надходили заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Окрім того, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши надані стороною позивача докази на понесення ним судових витрат на правничу допомогу, перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7595,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 19, 20, 21, 24, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -
Позов Житлово-будівельного кооперативу «Арматурщик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРМАТУРЩИК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Зодчих, 18, код ЄДРПОУ 24075729) заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, спожиті комунальні послуги за період з 01.01.2015 року по 30.09.2025 року у розмірі 32439 грн. 92 коп., інфляційне нарахування у розмірі 26133 грн. 70 коп., 3 % річних у розмірі 4475 грн. 48 коп., а всього 63049 (шістдесят три тисячі сорок дев'ять ) грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРМАТУРЩИК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Зодчих, 18, код ЄДРПОУ 24075729) судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 3559 грн. 00 коп. з кожного.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук