Справа №:755/4780/26
Провадження №: 2/755/5868/26
про залишення позовної заяви без руху
"10" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 01.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, яка 03.04.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026.
У відповідності до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить суд: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 7 238,16 грн, щомісяця та до закінчення навчання, чи до досягнення двадцяти трьох річного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (частина 1 статті 199 СК України).
Відповідно до частини 1 статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За нормою частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, з наведеного випливає, що суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини у справі у тому разі, якщо докази подані до суду іноземною мовою без відповідного їх перекладу на мову, що зрозуміла для суду.
Згідно зі статтею 9 ЦПК України та частиною 1статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31.03.2020 у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19.03.2020 у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02.03.2020 у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27.02.2020 у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.
До позовної заяви в якості доказів додано ряд документів, які викладені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту під час розгляду справи судом, а також при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, з огляду на неможливість визначення притаманності поданих доказів іноземною мовою поданій позовній заяві та заявленому до вирішення предмету позову.
Так, відсутній переклад документів: «LIST NEPOKRETNOSTI 1597 - IZVOD», «RJEЊENJE».
У частині перекладу поданих до суду документів іноземною мовою, суд звертає увагу позивачки на те, що подаючи до суду документи без перекладу на мову зрозумілу для суду, суд позбавлений можливості дослідити їх зміст під час судового розгляду, а відтак і пересвідчитися у належності такого доказу до правової природи позову, оскільки мовою судочинства є українська. Крім того, суд не має можливості пересвідчитися у приналежності поданих доказів до позовної заяви, з огляду на неможливість встановлення їх змісту при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначене, позивачка має усунути визначені судом недоліки, що викладені у редакції даної ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - залишити без руху.
Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачкою ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: