Справа №:755/4692/26
Провадження №: 2-о/755/250/26
"10" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Н.А., про встановлення факту, що має юридичне значення.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши матеріали заяви, заявляю самовідвід.
Представництво прав та інтересів заявника ОСОБА_1 у справі № 755/4692/26 здійснює адвокат Шапошнікова Т.Г.
На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів заяви долучено ордер від 16 березня
2026 року серії АІ № 2153514 на надання правничої допомоги адвокатом, виданий Адвокатським об'єднанням «Альва Прайвесі» на підставі договору про надання правничої допомоги від 09 березня
2026 року № 9/3.
У період з 03 червня 2019 року по 12 грудня 2019 року суддя Хромова О.О. перебувала у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням «Альва Прайвесі», на посаді юриста.
Згідно із частиною першою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом частини першої статті39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку у демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Враховуючи викладене вище, з метою уникнення зі сторони учасників даної справи сумнівів щодо неупередженості судді, який розглядатиме заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, вважаю за доцільне і необхідне заявити самовідвід, оскільки у період з 03 червня 2019 року по 12 грудня 2019 року суддя Хромова О.О. працювала на посаді юриста у Адвокатському об'єднанні «Альва Прайвесі», яке здійснює представництво прав та інтересів заявника у справі.
Керуючись статтею 36 ЦПК України, суддя, -
Заявлений суддею Хромовою Оленою Олександрівною самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва Хромову Олену Олександрівну від розгляду цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Матеріали цивільної справи № 755/4692/26 передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею
33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова