Справа № 752/5897/26
Провадження № 2/752/8597/26
Іменем України
13 березня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
До Голосіївського районного суду м. Києва через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява.
За результатами проведеного 06 березня 2026 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана до провадження судді Слободянюк А.В.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень п.24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у справах такої категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що за свого життя ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла позивачу.
Звертаючись до суду із позовною заявою про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом від 23 вересня 2021 року після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно, яким є 2/3 частки гаражного боксу, позивач, як єдиного відповідача, вказує ОСОБА_2 , яка є співвласником іншої 1/3 частки гаража після смерті ОСОБА_4 .
Разом з тим, позивач повідомляє, що у померлої ОСОБА_3 була донька ОСОБА_2 (відповідач), а також донька ОСОБА_5 , які є спадкоємцями за законом першої черги.
Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
З огляду на зазначене, враховуючи наявність інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , на права яких може вплинути судове рішення у випадку наявності у спадкоємців права на обов'язкову частку у спадщині, позивачу необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 , надавши до суду докази направлення позовної заяви з додатками залученій третій особі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За змістом ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З матеріалів позовної заяви суд вбачає, що до позовної заяви позивачем додана лише копія фіскального чека від 11 лютого 2026 року на ім'я ОСОБА_2 із зазначенням адреси: 01103, м. Київ, що не є належним способом надсилання позову відповідачу та порушенням ч. 7 ст. 143 ЦПК України
При цьому, суд звертає увагу позивача на наступне.
Згідно з п. 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правил № 270), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п. 17 Правил № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Пунктом 61 Правил № 270 встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом ПАТ «Укрпошта» від 25 квітня 2017 року № 507 (зі змінами) затверджено Порядок пересилання відправлень «УКРПОШТА СТАНДАРТ» відповідно до п.п. 1.13, 6.2, 6.8 Порядку №507 відправлення Стандарт можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про вручення (ф.119) або з SMS - повідомленням про вручення. Додатково відправлення Стандарт (внутрішні посилки з оголошеною цінністю) можуть прийматися для пересилання з описом вкладення (ф.107) та післяплатою. Відправлення Стандарт з описом вкладення (ф.107) подаються для пересилання у відкритому вигляді для перевірки їх вкладення. При прийманні відправлень Стандарт з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник ОПЗ перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Стандарт, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник ОПЗ повинен зазначити номер відправлення Стандарт. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Стандарт, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися.
З огляду на викладене, опис вкладення до поштового відправлення при надсиланні поштового відправлення з оголошеною цінністю повинен відображати вміст вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2023 року по справі №296/1532/21 зазначив, що відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17).
Таким чином, належним доказом направлення копій поданих до суду документів іншим учасникам справи є оригінали (або належним чином засвідчені копії) розрахункового документу (поштової квитанції, фінансового чека, поштової накладної) та опису вкладення у цінний лист.
Варто зазначити, що наведена у п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви та документів, що додаються до неї, іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ЦПК України, адже не надсилання позивачем копії позову іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту позовної заяви та всіх доданих до неї доказів, можливості надати свої заперечення та відзив на позов.
Крім того, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У позовній заяві позивач зазначила, що ціну позову визначає в сумі 83 333,00 грн, що є 2/3 вартості гаражного боксу, визначеної відповідно до висновку ТОВ «Експерт-Альянс» від 02 лютого 2026 року.
За матеріалами позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 667,00 грн, як за одну вимогу майнового характеру із застосуванням пониженого коефіцієнту розміру ставки судового збору у зв'язку із поданням заяви через систему «Електронний суд».
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір».
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру визначається 1 % ціни позову, при цьому сплачений судовий збір не може бути меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 662,40 грн - з урахуванням коефіцієнту 0,8 у разі звернення до суду в електронній формі).
Відповідно до наданої до суду квитанції про сплату судового збору, позивач за звернення до суду із позовом сплатила 667,00 грн, а тому розмір судового збору, який необхідно доплатити позивачу, становить 1 995,40 грн (2 662,40 - 667,00 грн).
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002
Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк