13 квітня 2026 року
м. Київ
справа №560/1025/26
адміністративне провадження № К/990/14849/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року
у справі № 560/1025/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців, по дату фактичної виплати.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року - залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 березня 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року - залишено без руху.
Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у визначений судом спосіб шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Копія вказаної ухвали була направлена апелянту та доставлено в електронний кабінет за допомогою підсистеми ЄСІТС 19 березня 2026 о 16:05 год., про що свідчить відповідна довідка, яка наявна в матеріалах справи.
Отже, апелянт отримавши електронну копію вищезазначеної ухвали суду від 19.03.2026, мав обов'язок усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги в строк до 25.03.2026.
Разом із тим, як у встановлений судом строк так і станом на дату постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, будь-яких інших заяв (клопотань) з цього приводу останнім також не було подано.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається особі, яка її подала.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року повернуто особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі №560/1025/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович