Справа № 703/1577/26
1-кс/703/169/26
07 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суду Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
17.03.2026 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаржниця ОСОБА_3 в скарзі зазначила, що 05.03.2025 вона звернулася до ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за вчинення дій, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч.1, 4 КК України відносно директора гімназії ОСОБА_4 та класного керівника ОСОБА_5 . Оскільки Смілянським міськрайонним судом Черкаської області розглядається цивільна справа за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. На підтвердження вказаного факту ОСОБА_6 подано до суду довідку від 03.12.2025 за № 263, яка видана Смілянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа 1 ступеня - гімназія ім. В.Т. Сенатора» (з дошкільним підрозділом) Смілянської міської ради Черкаської області на підтвердження факту проживання однією сім'єю без шлюбу, що призводить до виникнення у неї відповідних прав на спадкове майно. Вказана довідка складена директором гімназії ОСОБА_7 та класним керівником ОСОБА_8 та засвідчена печаткою гімназії. У довідці вказано відомості, які не відповідають дійсності, а саме: батьком ОСОБА_9 вказан ОСОБА_10 , що суперечить дійсності.
До теперішнього часу, її письмова заява до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесена. Просить зобов'язати співробітників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести її заяву від 05 березня 2025 року про скоєння кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
17.03.2026 протоколом автоматизованого визначення слідчого судді - справа надійшла в провадження слідчого судді ОСОБА_11 .
18.03.2026 ухвалою слідчого судді ОСОБА_11 відкрито провадження за скаргою та призначено до розгляду на 19.03.2026 о 14:00 год.
24.03.2026 слідчим суддею ОСОБА_11 заявлено самовідвід від даної скарги.
24.03.2026 протоколом автоматизованого визначення судді - заява про відвід судді надійшла в провадження судді ОСОБА_12 .
30.03.2026 ухвалою судді ОСОБА_12 заяву слідчого судді ОСОБА_11 було задоволено та відведено від розгляду скарги ОСОБА_3
31.03.2026 протоколом автоматизованого визначення слідчого судді - справа надійшла в провадження слідчого судді ОСОБА_1
31.03.2026 ухвалою слідчого судді прийнято до свого провадження вище вказану справу.
Скаржниця у судове засідання не з'явилася, але на адресу суду надала заяву, в якій просила скаргу слухати за її відсутності, підтримала скаргу та викладені в ній вимоги, і просила її задовольнити.
Уповноважена особа ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до суду на розгляд справи не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином і до суду не надходило заяв та клопотань про відкладення розгляду справи.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися.
Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, та оцінюючи обставини, вказані в заяві/повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
З досліджених матеріалів скарги та доданих до неї документів вбачається, що на розгляді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_13 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. 27.03.2026 ухвалою судді ОСОБА_11 дану цивільну справу передано на розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Не погодившись із даною ухвалою, представник позивачки подала апеляційну скаргу.
Таким чином, судом в провадженні якого перебувала (перебуває) дана цивільна справа, не досліджувалися матеріали справи та не надавалась оцінка наданим сторонами доказам. Остаточне рішення по справі не ухвалене.
Після ухвалення остаточного рішення по справі судом в провадженні якого перебуває вище вказана справа, відповідно до ст. 262 ЦПК України, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Відтак, окрема ухвала це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Перевірка вказаних вище фактів та відповідне правове реагування на них посадовими особами в межах своїх повноважень буде сприятиме підтриманню авторитету держави в суспільстві, виховання суспільної думки в дусі законності, правопорядку та недопущення на майбутнє повторення протиправної поведінки певного кола осіб.
Також із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. І відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушень законодавства, які містить ознаки кримінальних правопорушень, саме суд в провадженні якого перебуває на розгляді справа, має право постановити окрему ухвалу, яку направить до відповідного правоохоронного органу для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вимоги, заявлені у скарзі є безпідставними, оскільки бездіяльність працівників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відсутня.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВП № 2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1