Справа № 703/451/26
2/703/995/26
08 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левчук О.О.,
при секретарі судового засідання Мельник Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження цивільну справу №703/451/26 за позовом:
ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
до
Ротмістрівської сільської ради, юридична адреса: 20726, Черкаська область, Черкаський район, с. Ротмістрівка, вул. Михайлівська, буд. 18,
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
23.01.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ротмістрівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до автоматичного розподілу справ 23.01.2026 справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.
Позовна заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 актовий запис №4-1107-21-00644 виданий 31.10.2025 відділом РАЦС Куйічірчікського району Ташкентської області Республіки Узбекистан.
Після смерті брата залишилась земельна ділянка, площею 1,36 га., яка знаходиться в адмінмежах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 019051.
Як зазначає позивач, що вони з братом народились в Узбекистані, але у 1990-х роках переїхали жити в Україну. Брат позивача купив собі будинок в с. Куцівка і проживав там. У 2021 році брат поїхав в Узбекістан і зв'язок з ним обірвався. На протязі 4- х років позивач намагався зв'язатися з родичами в Узбекистані і тільки у вересні 2025 року від троюрідної сестри позивач дізнався про смерть брата у органів РЦСУ Узбекистану. Сестра це свідоцтво отримала 31 жовтня 2025 року, а він - 25 грудня 2025 року, що підтверджується поштовим конвертом (а.с. 8).
Позивач вказує у своєму позові, що звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори з метою успадкування належної братові земельної ділянки, проте нотаріус повідомила, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини і йому необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому для вирішення цього питання йому було рекомендовано звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Брат позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем вказаного майна, інших спадкоємців немає.
ОСОБА_2 не звернувся у строки передбачені ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за законом з наступних підстав.
У зв'язку із тим, що позивач втратив зв'язок з братом - ОСОБА_4 , та довго не міг відновити зв'язок із сестрою, а також те, що про смерть брата він дізнався лише в травні 2025 року, позивач вважає поважними обставинами причини для продовження додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його брата.
Просить суд надати йому додатковий строк у два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті його брата - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Смілянський міськрайонний суд Черкаської області від 13.02.2026 провадження по цивільній справі відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 12.03.2026.
Позивач в судові засідання не з'явився, надіслав заяву, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи в судові засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 актовий запис №4-1107-21-00644 виданий 31.10.2025 відділом РАЦС Куйічірчікського району Ташкентської області Республіки Узбекистан.
Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 1,36 га., яка знаходиться в адмінмежах Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 019051.
Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач надав належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської радипро надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю Среднечирчикського р-ну Ташкентської області (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті його брата, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О. Левчук