Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3450/26
Провадження № 2/711/2270/26
09.04.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідачів батьківських прав.
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору зазначено: виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування; відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зауважує, що процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені у статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 9 та 10 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Так, позивач у позовній заяві зазначив місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 08.04.2026, судом, з метою визначення підсудності цієї справи, здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .
08.04.2026 на вказаний вище запит отримана відповідь № 2579723, з якої вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 10.01.2009.
Крім того, відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 2579780 від 08.04.2026, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні довідки ВПО.
Вказана адреса відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Великоновосілківського районного суду Донецької області.
Також, відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 08.04.2026, судом, з метою визначення підсудності цієї справи, здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_3 .
08.04.2026 на вказаний вище запит отримана відповідь № 2579838, з якої вбачається, що місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , з 27.11.1998.
До того ж, відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 2579845 від 08.04.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою і його фактичне місце проживання значиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 1437-23944 від 27.11.2017.
Вказана адреса відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Великоновосілківського районного суду Донецької області.
При цьому, с-ще Велика Новосілка Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією з 26.06.2025, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 зі змінами.
Як уже зазначалось вище, процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів, регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (зі змінами).
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення статті 27 та статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже у нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання/перебування фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання/перебування може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання/перебування, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Таким чином, відомості про наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 27, ч.ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України, які обґрунтували б право позивача обрати саме Придніпровський районний суд м. Черкаси для розгляду його позову - відсутні, а тому, у даному випадку, відсутні підстави для визначення підсудності цієї справи за Придніпровським районним судом м. Черкаси, враховуючи норми ч. 1 ст. 27, ч.ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України.
Абзацом 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини та норми чинного законодавства, суддею не встановлено жодних обставин, які б давали можливість розгляду цієї справи саме Придніпровським районним судом м. Черкаси, а тому суддя вважає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, вказана цивільна справа повинна бути передана до належного суду, а саме - до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, тобто за відомим зареєстрованим/задекларованим місцем проживання/перебування відповідачів ( АДРЕСА_2 ), враховуючи ту обставину, що рішенням Вищої ради правосуддя № 3706/0/15-24 від 19.12.2024 змінено з 06.01.2025 територіальну підсудність судових справ Великоновосілківського районного суду Донецької області шляхом її передачі до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.
Суд звертає увагу на те, що право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд також зауважує, що стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.
За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 31, 32, 187 ч. 9, 353, 354 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, - передати за підсудністю на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області (вул. Авангардна, 129, м. Жовті Води, Кам'янський район, Дніпропетровська область, 52209), не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 09.04.2026.
Суддя: С. М. Позарецька