Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7851/25
Провадження № 2-др/711/24/26
07.04.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Павленко Мар'яну Василівну, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 711/7851/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відповідно до якого стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 33 000 грн. 00 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2026, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, визначена для розгляду судової справи за вказаною вище заявою.
Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України визначено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Водночас, 06.04.2026 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Павленко Мар'яна Василівна, у межах наданих їй повноважень (ордер серії СА № 1132598 від 20.08.2026), подала до суду письмову заяву про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яка подана 09.03.2026, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Проте, враховуючи той факт, що заява про ухвалення додаткового рішення на теперішній час перебуває на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду, а тому суддя вважає за необхідне застосувати положення п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, якими визначено, що заява повертається позивачу (у цьому випадку - заявнику) у випадку, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача (у цьому випадку - заявника) надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право заявника, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Порядок повернення позовної заяви регулюється ст. 185 ЦПК України, і встановлює порядок повернення позову, а не заяви про ухвалення додаткового рішення.
Водночас, в юриспруденції розроблено способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отримали назву аналогії.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов:
- аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм;
- суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання;
- повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками;
- пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому;
- ухвалене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті;
- обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на викладене вище, судом враховано і дотримано всі необхідні умови, виконання яких дає можливість застосувати аналогію у випадку, про який йдеться, а саме, ст. 185 ЦПК України, і не містить обмежень у її застосуванні.
Враховуючи наведені вище обставини, суддя приходить до висновку, що ця заява підлягає поверненню, відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки заявник фактично звернулася із заявою про її відкликання. Крім того, в цьому випадку норми статті 257 ЦПК України не підлягають до застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 185, 257, 258-261, 270, 353-355 ЦПК України суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яка подана 09.03.2026, - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено і підписано суддею 07.04.2026.
Суддя: С. М. Позарецька