Справа № 711/524/26
Номер провадження 3/711/304/26
13 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ЕПР1 № 566955 та ЕПР1 № 566922), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2026 о 22.03 в м.Черкаси, по вул. Припортова, 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, не був уважним, не залучив сторонніх осіб, щоб рух був безпечним та здійснив наїзд на автомобіль Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі зазнали технічних пошкоджень з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, 14.01.2026 о 22.03 в м.Черкаси, по вул. Припортова, 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив ДТП з автомобілем Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , та мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності. Пройти освідування на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 вину вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. По суті справи пояснив, що того дня у них на роботі було святкування, під час якого він вживав алкогольні напої. Коли був час їхати додому, він попросив свого товариша ОСОБА_2 сісти за кермо, оскільки той не вживав спиртних напоїв, крім того він проживає поруч і йому було по дорозі. Тобто за кермом його автомобіля Volkswagen Golf того вечора був саме ОСОБА_2 , а не він. Вони приїхали додому. ОСОБА_2 припаркував його автомобіль біля дому, віддав йому ключі, після чого вони попрямували по домам. Через деякий час, до нього прийшов сусід ОСОБА_3 та сказав, що він бачив, як його автомобіль під час паркування пошкодив автомобіль сусіда. Після чого вони зустрілися з сусідом пошкодженого автомобіля. Самої зустрічі та про що вони спілкувалися не пам'ятає, через стан сильного алкогольного сп'яніння. В подальшому пам'ятає, як приїхала поліція, складала якісь документи. Він був в стані сильного алкогольного сп'яніння, а тому не дуже пам'ятає, як все відбувалося. Коли вранці проспався, то зрозумів, що відбулося. Наголошує, що 14.01.2026 року у вечірній час за кермом автомобіля перебував не він, а його товариш ОСОБА_2 , та саме він пошкодив сусідський автомобіль.
В судовому засіданні представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Антонюк І.А. пояснила, що її довіритель ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень зазначених в протоколах не визнає. Оскільки 14.01.2026 у вечірній час не перебував за кермом свого автомобіля. Так 14.01.2026 ОСОБА_1 перебував на роботі де відбувалося якесь святкування, під час якого останній вживав алкогольні напої. Саме тому ввечері, коли необхідно було їхати, він попросив свого знайомого ОСОБА_2 , який того дня не вживав алкоголю та проживає поруч сісти за кермо його автомобіля і відвезти їх додому. Коли вони приїхали за місцем проживання ОСОБА_1 в дворі будинку не виявилося вільних паркомісць, саме тому ОСОБА_2 здав назад на прилеглу вулицю, де припаркував автомобіль Volkswagen Golf, який належить ОСОБА_1 , після чого віддав ключі останньому і вони розійшлися по домам. Через гучно граючу музику в автомобілі, чоловіки не почули, що відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом, тому спокійно розійшлися по домівкам. Через те, що ОСОБА_1 побув вдома в теплі, стан алкогольного сп'яніння посилився, тому він не розумів, що відбувається. Саме тому коли прийшов сусід та повідомив, що він нібито вчинив ДТП, після чого були викликані працівники поліції, він не зрозумів суті всього, що відбувається та попідписував все, що йому давали працівники поліції. Просить суд звернути увагу на той факт, що сусід, який бачив момент ДТП, не бачив хто саме перебував за кермом. Враховуючи, що не ОСОБА_1 керував автомобілем 14.01.2026 в час зазначений в протоколах, будь-яких свідків, які б прямо вказували, що саме він перебував за кермом немає, тому просить суд провадження стосовно її довірителя за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Ткачук-Коваленка О.В., зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів того, що 14.01.2026 о 22.03 в м.Черкаси, по вул. Припортова, 7, під час ДТП саме ОСОБА_1 перебував за кермом. Оскільки відсутній факт керування, а тому вважає, що він не є суб'єктом правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене просить суд провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_2 , який показав, що ОСОБА_1 це його співробітник. Крім того, їх діти ходять в один клас та товаришують, тому останні півтора роки вони також дружать. Точної дати не пам'ятає, але це відбулося в січні місяці цього року. У них на роботі було святкування, під час якого ОСОБА_4 вживав алкогольні напої. Ввечері, коли треба було їхати додому, за кермо автомобіля ОСОБА_5 Volkswagen Golf сірого кольору сів він, оскільки того вечора не вживав алкоголю. Відвезти ОСОБА_6 додому він погодився, оскільки вони проживають по сусідству, а саме він живе по АДРЕСА_2 . Вони їхали з ОСОБА_7 3, це їх робоча адреса. Спустилися біля пагорбу ОСОБА_8 , та по ОСОБА_9 поїхали в напрямку дому. ОСОБА_10 живе неподалік від нього, а саме «біля труби», точної адреси не знає. До будинку веде дуже крутий заїзд. Заїхавши в двір побачили, що відсутні місця для паркування, а тому повернулися назад і він запаркував автомобіль по вулиці, яка веде до будинку. В цей час в автомобілі гучно грала музика, а тому він навіть не знав, що відбулося ДТП, оскільки не відчув жодного зіткнення. Після цього він віддав ключі власнику, вони попрощалися і він пішов додому. Про ДТП повідомив вранці
ОСОБА_11 судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 який пояснив, що він є сусідом ОСОБА_1 та їх діти товаришують. Щодо події, то точної дати він не пам'ятає коли це відбувалося, але це було в січні цього року, під час вимкнення електроенергії у пізній час доби. Він стояв на балконі палив та побачив, як під будинок під'їхав сірий автомобіль Volkswagen Golf його сусіда, який намагався припаркуватися в дворі, проте вільних місць не було. Тому вказаний автомобіль почав здавати назад, при цьому зачепив автомобіль іншого сусіда. Хто перебував за кермом вказаного автомобіля, та скільки всього було осіб в автомобілі він особисто не бачив. Одразу ж після побаченого ДТП, він спустився подивився на вулицю. Коли вийшов, то побачив, що там стояв автомобіль його сусіда ОСОБА_12 , який спричинив ДТП, біля авто нікого не було. Тому він одразу ж піднявся до цього сусіда - це був ОСОБА_1 . Останній перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Але він орієнтувався, розмовляв і розумів про що він йому каже. В подальшому він звів сусідів пошкоджених автомобілів, щоб вони розібралися між собою. Вони викликали працівників поліції і вже розбиралися по факту події.
Заслухавши пояснення особи стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_1 та його представників адвокатів Антонюк І.А. та Ткачук-Коваленка О.В., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали провадження та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.1.5 ПДР України - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.10.9 ПДР України - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм ОСОБА_1 2.3.б та п.10.9 ПДР України і призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Надані до суду протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 566955 на думку суду відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в них зазначено про наявність у ОСОБА_1 на момент ДТП ознак стану алкогольного сп'яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.
Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, першочерговими письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який прямо вказує на ОСОБА_13 , як водія автомобіля Volkswagen Golf який здійснив ДТП, так і пропозицію поліцейських пройти огляд, за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі, яким є в ЧОПНД, де працівниками поліції отримано відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , під час безперервної відео фіксації на нагрудні камери, що утворює склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Відповідно до п.п.1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.
Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, а тому суд визнає відеозапис наданий суду, належним доказом.
З протоколу ЕПР1 566955 вбачається, що в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , який причетний до ДТП, чого останній не заперечував, крім того саме на нього вказував очевидець ДТП, як на винуватця, працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності. В зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу (зокрема на місці ДТП) за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі ЧОПНД, від чого останній відмовився.
З огляду на вище викладене, огляд проведений у відповідності до ст.266 КУпАП, а поведінку правопорушника суд оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Його вина у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 566955 та ЕПР1 № 566922;
-схемою ДТП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 від 14.01.2026;
-рапортом поліцейського взводу 1 роти 4 БУПП в Черкаській області капрала поліції Я Голобородова;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції в ході перегляду якого встановлено, що 14.01.2026 о 22.03 в м.Черкаси, по вул. Припортова, 7, водій ОСОБА_1 транспортного засобу Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі зазнали технічних пошкоджень з матеріальними збитками. Під час оформлення ДТП водій ОСОБА_1 не заперечував причетності до даної ДТП та щодо керування ним автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 . В ході спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає дійсності, про що повідомлено останньому та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, або на місці ДТП за допомогою приладу Драгер, або в медичному закладі ЧОПНД від чого ОСОБА_1 відмовився. Працівниками поліції неодноразово було роз'яснено ОСОБА_1 , наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте водій повторно відмовився від такого огляду, внаслідок чого стосовно останнього було складено відповідні адміністративні матеріали.
Позицію сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а через стан сильного алкогольного сп'яніння не розумів обстановки, внаслідок чого обмовим себе, суд оцінює критично та розцінює її як таку, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.
Пояснення свідка ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, оскільки він є товаришем ОСОБА_1 , а також їх діти дружать, крім того вказаний свідок з'явився лише під час судового розгляду. Про його існування під час оформлення документів ОСОБА_1 не заявляв, крім того, останній не заперечував, що саме він керував автомобілем та причетний до ДТП під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції.
Пояснення свідка ОСОБА_3 наданих в судовому засіданні суд оцінює критично, оскільки вони суперечать першочерговим поясненням наданим під час складання адміністративних матеріалів. Крім того, ОСОБА_3 є сусідом ОСОБА_1 та перебуває з ним в дружніх відносинах.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції за ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи, той факт, що правопорушник перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов'язковим.
Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 124, ч.1 ст.130, 279, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:
за ст.124 КУпАП - у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, тобто у випадку примусового виконання постанови суду, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник