про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/2175/26
13 квітня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року позовну заяву позивача повернуто.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
Скаржником, всупереч приписам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, не надано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Водночас, апелянтом подано заяву про звільнення від сплати судового збору з огляду на майновий стан позивача.
Розглянувши подану заяву та надаючи оцінку викладеним аргументам, суд виходить із наступного.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.01.2026 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Водночас, згідно з статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
В даному ж випадку, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не додано доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, позаяк долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довідки органу доходів і зборів про відсутність інших доходів не дає можливості встановити розмір річного доходу апелянта за минулий рік.
Зокрема, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.
Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі №9901/377/21.
Відтак, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України "Про судовий збір" до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 5 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 визначений у розмірі 3328 грн.
Судом встановлено, що апелянт оскаржує ухвалу від 12 березня 2026 року про повернення позовної заяви. Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на вказане судове рішення має становити 3328,00 грн. (тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте доказів сплати судового збору у відповідній сумі за подання апеляційної скарги всупереч вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом не надано.
Отже, зазначений недолік може бути усунутий апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3328,00 грн. з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Сплата судового збору за подання до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяв, скарг та за видачу документів здійснюється за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок UA728999980313171206081002856.
Окрім того, вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені приписами ст. 296 КАС України.
Відповідно до частини 2 вказаної статті в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік матеріалів, що додаються.
Частиною 3 статті 296 КАС України визначено, що апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 5 ст. 295 КАС України до апеляційної скарги додаються:
1) документ про сплату судового збору;
2) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Натомість, як встановлено зі змісту заяви позивача, яка була надіслана на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку в якості апеляційної скарги, остання вимогам ст. 296 КАС України не відповідає. Наразі, суд позбавлений можливості надати повну та об'єктивну оцінку як доводам апелянта, так і його вимогам, а також встановити наявність або відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Також, положеннями частини 4 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга має містити підпис особи, що її подає.
З метою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження структура апеляційної скарги має містити обов'язкові елементи (реквізити), зокрема, підпис особи, яка звертається із скаргою до суду, який має бути розміщений наприкінці апеляційної скарги - після викладу її змісту.
Виклад апеляційної скарги позивачем здійснено на двох сторінках, проте підпис розміщено у лівому верхньому куті її першої сторінки до початку викладу її змісту, що не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги апеляційної скарги вчинені та підтримуються саме нею.
Апеляційний суд зазначає, що такі вимоги до форми і змісту апеляційної скарги узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, якою зазначено що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом (п. 35 ухвали).
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до акту Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 року про недолучення довіреності особою, яка подала апеляційну скаргу встановлено, що до Сьомого апеляційного адміністративного суду 31.03.2026 представником позивача у справі №120/2175/26 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу з додатками.
На підтвердження своїх повноважень, Аврамичем А. С. пред'явлено оригінал довіреності на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , але до матеріалів апеляційної скарги вказана довіреність не додана.
А тому, враховуючи зазначене, судом не зрозуміло ким подано апеляційну скаргу самим позивачем чи його представником відповідно до довіреності, та ким підписана апеляційна скарга, яка подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду 31 березня 2026 року.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року залишити без руху.
Надати скаржнику п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.