Справа № 580/9780/24
13 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кушнір Анни Семенівни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року, суддя Гаврилюк В.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області підготувати щодо ОСОБА_1 і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: посадовий оклад 7610,00 грн, оклад за військовим або спеціальним званням 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 45% - 4059,0 грн, надбавка згідно з підп. в підп. 1 п. 2 постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 за високі досягнення у праці або виконання особливої важливої роботи (в наступному після втрати чинності вищевказаної постанови: надбавка за особливості проходження служби відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (100%) 13079,0 грн, надбавка згідно з постановою КМУ від 15.06.1994 № 414 посадовим особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15%) - 1141,5 грн; премія, яка встановлена для розрахунку пенсії (200%) 15220,0 грн (всього 42519,5 грн) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Згідно з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо не визначення у довідці від 18.09.2024 № 6/23-08 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 додаткового виду грошового забезпечення, а саме: премії.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Черкаській області виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (з урахуванням приписів підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704) для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - Кушнір Анна Семенівна звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі щодо вимог у задоволенні яких було відмовлено. В решті рішення залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4505/23 ГУ ДФС у Черкаській області видало довідку від 18.09.2024 № 6/23-08 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 до якої включили такі види грошового забезпечення:
- посадовий оклад 7610,00 грн;
- оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн;
- надбавка за вислугу років 45% - 4059,00 грн;
- надбавка за особливості проходження служби відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (8,75%) 1144,41 грн;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1141,50 грн.
Дії відповідача щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення) та премії позивач вважає протиправними та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача з заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Визначаючи у спірних правовідносинах уповноважений орган на видачу запитуваної довідки, суд врахував таке.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 № 1200 утворено Державну податкову службу України (далі - ДПС) та Державну митну службу України (далі - Держмитслужба), реорганізувавши Державну фіскальну службу України (далі - ДФС) шляхом поділу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» від 06.03.2019 № 227 Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 № 537 (далі - Постанова № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, у тому числі Головне управління ДПС у Черкаській області. Реорганізовано деякі органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Пунктом 3 Постанови № 537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Пунктом 4 Постанови № 537 визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з п. 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21.08.2019 № 682-р ДПС розпочала здійснення функцій і повноважень ДФС з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25.09.2019 № 846 (далі - Постанова № 846) розподілено сервісну та правоохоронну функції ДПС та передбачено позбавлення ДПС функцій з реалізації державної політики щодо боротьби з правопорушеннями, вчиненими під час застосування податкового законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Водночас, відповідно до п. 4 Постанови № 846 підрозділи податкової міліції у складі ДФС продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому, завдання, структура, повноваження, права податкової міліції визначалися розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 353, 356 Податкового кодексу України особи рядового і начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
На підставі п. 134 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» від 21.12.2016 № 1797-УІІІ (зі змінами та доповненнями) - з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», 25.09.2021розділ ХVІІІ-2 Кодексу виключено.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Також визначено, що територіальні органи ДПС, що ліквідуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Так, Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворено Головне управління ДПС у Черкаській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України без статусу юридичної особи (код ЄДРПОУ 44131663) про що 30.09.2020 внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Черкаській області від 12.11.2020 № 643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС останнє є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами Державної податкової служби України утвореними як її відокремлені підрозділи повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2021 № 3166-VI визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
25.03.2021 набув чинності Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ХІ (далі - Закон № 1150-ХІ), відповідно до якого Бюро економічної безпеки - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Верховною Радою України 17.11.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов'язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» № 1888-ІХ, що передбачає внесення змін до КПК, у тому числі виключено підслідність податкової міліції. Статтею 1 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24.11.2021 № 1493-р оголосив «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1127 «Про деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» (далі - Постанова № 1127) постановлено Міністерству юстиції та Державній архівній службі забезпечити прийняття Центральним державним архівом вищих органів влади та управління від апарату Державної фіскальної служби, а обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити прийняття державними архівами областей, м. Києва від відповідних головних управлінь областей, м. Києва та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в упорядкованому стані архівних справ, внесених до Національного архівного фонду, документів з кадрових питань (особового складу), документів з основної діяльності, які не завершені в діловодстві та/або строки тимчасового зберігання яких не закінчилися, у тому числі документів що містять інформацію з обмеженим доступом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 8 внесено зміни до Постанови № 1127, а саме абзац 1 пункту 1 викладено у наступній редакції. Установити, що у процесі реорганізації Державної фіскальної служби «Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011, застосовується з урахуванням таких особливостей: головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби може бути призначена посадова особа Міністерства фінансів, головою комісії з реорганізації раніше утвореного як юридична особа публічного права територіального органу Державної фіскальної служби (головного управління, митниці) може бути призначена посадова особа з числа працівників такого органу або у разі відсутності посадових осіб в такому органі - посадова особа юридичної особи - правонаступника, або у разі відсутності посадових осіб в такому органі та юридичній особі - правонаступнику - посадова особа Міністерства фінансів або Державної податкової служби, або Державної митної служби, або Бюро економічної безпеки.
З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Черкаській області не є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Черкаській області, оскільки це не підтверджується жодними нормативно-правовими актами та/або організаційно-розпорядчими документами.
В постанові Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а викладено, що коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
При цьому, після проведення процедури реорганізації Головного управління ДФС у Черкаській області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі Постанови № 537, Головне управління ДФС у Черкаській області продовжило діяльність в частині виконання функцій пов'язаних з реалізацією підрозділами податкової міліції та її посадових осіб повноважень, прав та обов'язків (компетенцій), що покладалися на такі підрозділи. Указані функції станом на дату виникнення спірних правовідносин Головному управлінню ДПС не передавались.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.
Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням державної служби посадовими особами ДПС, регулюються Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VШ).
Відповідно до п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону № 889-VІІІ дія закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законодавством.
Враховуючи вищевикладене, у Головного управління ДПС у Черкаській області відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва Головного управління ДФС у Черкаській області у справах, пов'язаних з реалізацією підрозділами податкової міліції та її посадових осіб повноважень, прав та обов'язків (компетенцій), що покладалися на такі підрозділи. Зокрема відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва у справах за позовами працівників податкової міліції (поновлення на службі, відшкодування грошового утримання, нарахування та виплата різного виду матеріальних (грошових) допомог, видача довідок для призначення пенсій тощо).
На час розгляду цієї справи судом Головне управління ДФС у Черкаській області перебуває у стані припинення та не припинене.
Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.
У той же час, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 24 червня 2020 року за результатами перегляду рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4505/23, ГУ ДФС у Черкаській області видало довідку від 18.09.2024 № 6/23-08 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 до якої включили такі види грошового забезпечення:
- посадовий оклад 7610,00 грн;
- оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн;
- надбавка за вислугу років 45% - 4059,00 грн;
- надбавка за особливості проходження служби відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (8,75%) 1144,41 грн;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1141,50 грн;
- премія (примітка в березні 2019 у ГУ ДФС у Черкаській області не приймався наказ щодо виплати премії працівникам податкової міліції).
У цій справі спірним питанням є розміри додаткових видів грошового забезпечення, зазначені відповідачем у згаданій ній довідці, а саме розміри надбавки за особливості проходження служби та премії.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється в межах граничного розміру - 100 відсотків від основних видів ГЗ, натомість не має мінімального розміру. У свою чергу, розмір премії встановлюється в межах фонду преміювання, не має обмеження максимального розміру, натомість встановлюється в розмірі не менш як 10 відсотків від посадового окладу.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач, встановивши надбавку за особливості проходження служби відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 у розмірі 8,75% (1144,41 грн) не порушив вимог Постанови № 704, оскільки її приписи не встановлюють мінімального розміру вказаної надбавки. Разом з тим, не встановивши у довідці від 18.09.2024 № 6/23-08 розмір премії, відповідач діяв усупереч підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704, який встановлює мінімальний розмір премії - 10% від посадового окладу.
Разом з тим, доводи позивача про необхідність визначення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 % та премії у розмірі 200 % суд першої інстанції вірно відхилив як необгрунтовані у зв'язку із відсутністю імперативних положень нормативно-правових актів, які б встановлювали вищевказані додаткові види грошового забезпечення у вказаних розмірах. У свою чергу позивач не зазначив обставин із посиланням на відповідні докази для підтвердження зазначених ним розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не у повному обсязі визначив грошове забезпечення позивача у довідці від 18.09.2024 № 6/23-08, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не визначення у довідці від 18.09.2024 № 6/23-08 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 додаткового виду грошового забезпечення, а саме: премії.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції вірно зобов'язав відповідача виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (з урахуванням приписів підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704), для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції інстанції, а тому вважає рішення законним і вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив заяву у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кушнір Анни Семенівни залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.