Справа №752/1813/25Головуючий у І інстанції Токман Ю.Ф.
Провадження № 33/824/113/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
20 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 28 грудня 2024 року близько о 00:20, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Португальська, 2, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у тверезому стані та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на приладі Драгер-алкотест.
Вказує, що ОСОБА_1 спочатку погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте відмовився пізніше пройти огляд у зв'язку із тим, що працівники поліції, діючи протиправно, застосували до нього фізичну силу за те, що він фактично хотів піти до туалету, але поліцейський розцінив це як намагання ОСОБА_1 залишити місце зупинки. Крім того, поліцейський незаконно застосував до ОСОБА_1 спеціальні засоби - кайданки. У зв'язку з такими діями поліцейських ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Разом з тим, зазначає, що поліцейські не ознайомили скаржника з протоколом, не роз'яснили його права та не зняли кайданки, тобто, фактично своїми незаконними та протиправними діями працівники поліції фактично змусили ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зазначає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 з 00:54:24 по 01:29:05 перебував у кайданках за відсутності протоколу затримання.
Також суддею не взято до уваги те, що відеофіксація події працівникм поліції не велася безперервно.
Зокрема, відеозапис не має фіксації того, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупиняти, на відео взагалі відсутній факт руху авто під керуванням ОСОБА_1 , відеофіксація почалася вже після зупинки авто, а тому всі наступні вимоги працівника поліції ОСОБА_1 як водій не зобов'язаний був виконувати.
Вказує, що за складеним щодо ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення за ст.185 КК України справа судом була закрита у зв'язку з відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення з огляду на відсутність доказів перебування останнього у громадському місці у п'яному стані та незаконні дії поліцейських, тому, у силу доктрини «плодів отруйного дерева», усі зібрані поліцейськими докази є недопустимими.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206943, письмових поясненнях ОСОБА_2 , рапорті поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Паламарчука С. від 28.12.2024, відеозапису події з бодікамери поліцейського.
Доказам по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , від проходження на вимогу поліцейського огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров'я не заперечується ОСОБА_1 , який пов'язує таку відмову з неправомірними діями працівників поліції, що їй передували.
Відповідно до рапорту поліцейського С. Паламарчука начальнику УПП м. Києва (а.с.5), останній зазначав про те, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти відповідний огляд, на що він погодився, але намагався покинути місце події. При затриманні чинив фізичний опір, що потягло за собою застосування фізичної сили та кайданок, а також була викликана медична допомога та забезпечено прибуття адвоката із центра безоплатної правової допомоги.
Доводи захисника про неправомірні дії працівників поліції по застосуванню фізичної сили та кайданок є бездоказовими, оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних (актів службових перевірок, вироків
тощо), які б свідчили про перевищення поліцейськими своїх повноважень чи не дотримання ними вимог Закону України «Про Національну поліцію».
Посилання захисника у апеляційній скарзі про перервність відеозапису події є необгрунтованими, оскільки надані на відеозаписі файли з достатньою повнотою відображають подію адміністративного правопорушення, а сам факт перерви відеозапису не свідчить про визнання зафіксованих на ньому даних недопустимими доказами.
Твердження апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженим відеозаписом нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції знаходився в автомобілі «Mercedes-Benz V 300 d», д.н.з. НОМЕР_1 , на водійському сидінні та не заперечував факт керуванням зупиненим вищевказаним транспортним засобом.
За протоколом, що перебував на розгляді судді Голосіївського районного суду м. Києва , 28.12.2024р о 00:28 м. Києві по вул.. Пирогівській ОСОБА_1 перебував у громадському місці в п'яному вигляді, на вимогу працівника поліції припинити правопорушення не реагував, намагався зникнути з місця події, розмахував руками, хапав поліцейського за формений одяг.
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2025 року провадження у справі було закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з тих мотивів, що стан сп'яніння ОСОБА_1 не був встановлений , а інші дії, що полягали у агресивній та зухвалій поведінці, не могли кваліфікуватися за ст.185 КУпАП.
Твердження апеляційної скарги про те, що докази винуватості ОСОБА_1 є недопустимими за доктриною «плодів отруйного дерева» є безпідставними, так як встановлений факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та висновок судді у постанові від 31.01.2025року про відсутність доказів перебування у п'яному стані узгоджуються між собою і докази не перебувають між собою у будь-якій логічній послідовності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль