Справа № 367/12507/24Головуючий у І інстанції Горбачова Ю.В.
Провадження № 33/824/1161/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
25 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою 25.11.2024 року о 00 год. 40 хв. в Київській області, м. Буча, по вул. Шевченка, 43 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити справу на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на спрощений підхід судді до розгляду справи, оскільки не надано правової оцінки доказам, які надано поліцейським, а справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що працівниками поліції не було відповідно до вимог закону зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, саме в установленому порядку, який унормований ч.3 та ч.6 ст. 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 11.12.2008 №1103.
Вказує, що згідно з відеозапису працівником поліції пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд тільки на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», однак після того як працівники поліції сприйняли відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, вони повинні були діяти відповідно до вимог закону та запропонувати водієві проїхати на огляд до медичного закладу та скласти направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Звертає увагу на те, що направлення на огляд не може вказувати на те, що ОСОБА_1 направлявся на огляд до лікарні, оскільки воно суперечить матеріалам відеозапису та не містить даних про ознайомлення з ним самого ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначає про те, що про наявність постанови дізнався лише 29.12.2025 року, постанова суду була надіслана адвокату на електронну адресу.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 19.11.2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 31.12.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП, не була вручена ні ОСОБА_1 , ні його захиснику, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху суддя обґрунтувала доказами, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181449 від 25.11.2024 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2024 року, в якому зазначені виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та вказано, що від проходження огляду водій відмовився; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу; акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 25.11.2024 року; а також відеозаписами з відеореєстратора поліцейського авто та нагрудної камери працівника поліції, з яких вбачається факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем, наявність зазначених у протоколі ознак алкогольного сп'яніння та відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проте, висновки судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є помилковими, а доводи апеляційної скарги слушними, з огляду на таке.
З долученого до матеріалів справи відеозапису події вбачається, що працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився. Після цього поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Ні відеозапис події , ні інші матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 поліцейським після відмови останнього пройти огляд з використанням спеціального технічного засобу була висунута вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а ОСОБА_1 її не виконав.
За таких обставин, висновок судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, яким передбачений обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставним.
З огляду на наведене , відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у порядку, встановленому вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена відповідальність за відмову особи від проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
На зазначені обставини суддя уваги не звернула та дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 19 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль