справа № 755/19888/25 головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
провадження № 22-з/824/461/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
іменем України
(додаткова)
13 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником Кисель А.С. задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», заборгованість у розмірі 77 148,83 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
23 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 , подана представником Кисель А.С. про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що відповідачами в апеляційній скарзі було зазначено, що витрати, які вони планують понести - це витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, розмір яких становить 20 000, 00 грн. та докази понесення витрат будуть надані суду в порядку, визначеному ЦПК України. Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, відповідачі просять стягнути з позивача витрати на правову допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 15 000,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що 20 жовтня 2025 року між відповідачами та Адвокатським об'єднанням «Ткачук та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов Договору гонорар є формою винагороди АО «Ткачук та партнери» за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової (професійної правничої) допомоги клієнту; розмір гонорару під час розгляду Київським апеляційним судом справи № 755/19888/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, становить 15 000,00 грн.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника позивачапро ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази: договір про надання правничих послуг від 20 жовтня 2025 року укладений між АО «Ткачук та партнери» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , рахунок-фактура № 1 від 23 березня 2026 року, звіт № 1 про виконану АО «Ткачук та партнери» роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору від 20 жовтня 2025 року та акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23 березня 2026 року.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц та від 23 липня 2025 року у справі № 389/387/24.
Позивачем не вказувалось на невідповідність заявленої відповідачами до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачами витрат на адвокатські послуги складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, а відтак і, на необхідність зменшення їх розміру.
При цьому, відсутні правові підстави для розподілу в порядку статті 141 ЦПК України витрат на підготовку, складання та подачу заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, з огляду на те, що такі витрати не відносяться до безпосередніх витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 911/3076/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 922/838/22.
Зазначені витрати вказані стороною відповідача у звіті № 1 про виконану АО «Ткачук та партнери» роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору від 20 жовтня 2025 року.
Разом з тим, оскільки звіт № 1 про виконану АО «Ткачук та партнери» роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору від 20 жовтня 2025 року не містить визначення окремої вартості за кожну послугу, апеляційний суд приходить до висновку, що витрати на підготовку, складання та подачу заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витратстановить 2 500,00 грн.
Отже витрати на правову допомогу, що полягає в складанні та подачі заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 2 500,00 грн. задоволенню не підлягає.
Оскільки відповідачами підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат понесених на правову допомогу, а позивач не вказував на невідповідності заявленої до стягнення суми складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, з позивача на користь відповідачів підлягають стягненню витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, однак пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги (51,66%), а саме у розмірі 6 457,50 грн. (12500*51,66%).
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 задовольнити часткового.
Ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», місце знаходження: м. Київ, Площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 457,50 (шість тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень 50 копійок.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.