09 квітня 2026 року місто Київ
справа № 756/16088/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/8071/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухомлинової Наталії Іванівни на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Диби О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,у якому просить зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити порядок та способи участі позивача у вихованні спільного сина, з підстав того, що відповідач чинить перешкоди у такому спілкуванні та вихованні сина.
У січні 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Сухомлинової Н.І. надійшла заява про забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку вчинити певні дії, а саме просила зобов'язати ОСОБА_2 надавити неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку ОСОБА_1 з метою його участі у вихованні та спілкуванні з сином у такому порядку:
1 варіант: дитина ОСОБА_4 проживає по черзі один тиждень у батька (позивача0. Один тиждень у матері (відповідачки);
2 варіант: спілкування батька з дитиною відбувається у такому порядку почергово: один тиждень вівторок-четвер з ночівлею у батька, вихідні, починаючи з п'ятниці до понеділка з матір'ю; другий тиждень - середа дитина з ночівлею у батька, вихідні із п'ятниці до понеділка у батька, решта днів з матір'ю.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідачка перешкоджає побаченням та участі батька у вихованні дитини, графік побачень з дитиною порушує, що у подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Визначені заходи забезпечення позову, не порушуватимуть права та інтереси ОСОБА_2 , стосуються виключно інтересів та прав дитини, які порушує мати. Вказувала, що забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідачки. Зауважено, що розпорядження, яким визначено способи участі батька у вихованні сина не захищає права батька і дитини на побачення, не дає рівноправно бачити та виховувати рідного сина та фактично цим рішенням заблоковано нормальне спілкування батька з сином.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сухомлинова Н.І. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано порушення відповідачкою графіку побачень з дитиною; графік побачення з дитиною визначений у заяві про забезпечення позову не є тотожним з графіком заявленим у позові.
У зв'язку із створюваними батьку матір'ю перешкодами у спілкуванні з малолітнім сином, можуть бути втрачені безпосередні контакти між ним і дитиною, що може унеможливити або утруднити виконання рішення суду.
Також зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову, судом не враховано, що матір дитини не приділяє увагу здоров'ю дитини; матір дитини блокує телефон, щоб не було спілкування з батьком; інтереси дитини ігноруються матір'ю; матір дитини забороняє відвідувати родичів батька.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Дюба Г.М. просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначає, що суть позовних вимог у справі є тотожними вимогам заявленим у заяві про забезпечення позову. Представником позивача необгрунтовано чим саме невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сухомлинова Н.І. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Дюба Г.М. проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову шляхом встановлення порядку спілкування з дитиною за вже наявного визначеного графіку спілкування дитини з батьком не відповідає найкращим інтересам дитини та батьків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач, як на обґрунтування обраного виду забезпечення позову, посилався на тривалість розгляду справи, необхідність забезпечення контакту батька та сина, оскільки відповідачка перешкоджає у таких зустрічах та позивач тривалий час не має реального доступу до дитини.
З матеріалів справи убачається, що у жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною в її вихованні та визначення способів участі у вихованні дитини, у якому просив суд зобов'язати відповідачку не перешкоджати позивачу у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити позивачу порядок та способи його участі у вихованні та спілкуванні з сином згідно графіку, вказаному у позовній заяві.
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації №581 від 28.08.2025 визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування з ним, у такому порядку: щосереди з 18:00 до 20:00, у першу та третю суботу кожного місяця з 10:00 до 18:00, у другу та четверту неділю кожного місяця з 10:00 до 18:00, щороку спільний відпочинок протягом 10 днів під час літніх канікул, за попередньою домовленістю між батьками та за згодою дитини.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
22 січня 2026 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.
Сторона позивача зверталася до суду із клопотанням про призначення судово - психологічної експертизи, яке станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову не розглянуто.
Встановлено, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у спілкуванні батька та дитини та встановлення порядку спілкування дитини з батьком.
Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просив суд забезпечити позов шляхом встановленні порядку у спілкуванні з сином.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положень частини 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є усунення перешкод у спілкуванні з сином, встановлення порядку та графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, а способом забезпечення позову позивач визначив встановлення графіку спілкування з сином, колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову є тотожнім позовним вимогам.
Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, за наявності графіку побачень із дитиною, затвердженого розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28 серпня 2025 року № 581, яким визначено способи участі батька у вихованні малолітнього сина, забезпечення позову шляхом встановлення порядку спілкування з дитиною не відповідає найкращим інтересам дитини та батьків.
Колегія суддів зауважує, що батько не заперечує факт спілкування із сином, однак вважає, що такого часу недостатньо для забезпечення нормальних відносин між ними. Тобто, фактично позивач шляхом забезпечення позову бажає збільшити час спілкування з сином.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
Доводи представника позивача про порушення відповідачем графіку побачень із дитиною, колегія суддів відхиляє, оскільки часткове незабезпечення відповідачкою побачень із дитиною за певних обставин: зимові канікули, відсутність електроенергії та теплоенергії у квартирі через масовані обстріли, хвороба дитини, не свідчить про наявність умислу відповідачки обмежити зустрічі батька з дитиною та є підставою для забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що забезпечення позову спрямоване для забезпечення найкращих інтересів дитини, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до увагу, оскільки вони не мають правового значення для вирішення питання про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, характер спірних правовідносин та предмет позову, у зв'язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом при вирішенні питання про забезпечення позову у даній справі порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що посилання в апеляційній скарзі є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухомлинової Наталії Іванівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: