Справа № 11-cc/824/3191/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/13770/26-к
31 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , з внесеними адвокатом ОСОБА_7 доповненнями до своєї апеляційної скарги, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року фактично частково задоволено клопотання слідчого відділу СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської кружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у сумі 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, одруженого, пенсіонера, директора ТОВ «Вітал Агро», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подали кожен окремо апеляційні скарги, з внесеними адвокатом ОСОБА_7 доповненнями до своєї апеляційної скарги..
Прокурор ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Мотивуючи апеляційні вимоги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави з підстав невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що ОСОБА_8 будучи підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна, може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин та відтермінувати покарання на невизначений строк. Крім того, ОСОБА_8 може здійснити вплив на свідків з метою зміни ними наданих показань. Незаконний вплив на свідків може полягати в тому, що підозрюваний під час досудового розслідування шляхом вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Посилається і на те, що враховуючи наявність вищевказаних ризиків, буде неможливим запобігти їм шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, аніж тримання під вартою. Такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, застава, домашній арешт не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування
Зауважує сторона обвинувачення і на тому, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 прокурором в судовому засіданні наголошувалось, що майновий стан підозрюваного значно вище за середній. Зокрема, підозрюваному ОСОБА_8 на праві власності належать 4 автомобілі преміум класу, об'єкти нерухомості, земельні ділянки, корпоративні права різних суб'єктів господарської діяльності.
Наголошує, що розмір застави у сумі 25 000 000 гривень у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 обґрунтовується вчиненням особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, спричиненою шкодою та матеріальним станом підозрюваного.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі, з внесеними доповненнями до неї, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи апеляційні вимоги адвокат вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам законності, обґрунтованості і вмотивованості та підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що події, які описані у повідомленні про підозру ОСОБА_8 мали місце у 2001-2002 роках, то з того часу, станом на даний час минуло близько 24-25 років, що відповідно до вимог чинного законодавства про кримінальну відповідальність свідчить про закінчення строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Апелянт звертає увагу суду на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України є необґрунтованим, а надані до клопотання матеріали не здатні переконати неупередженого об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Зауважує, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про які йдеться у клопотанні сторони обвинувачення є недоведеними, та такими, що не відповідають дійсності.
Характеризуючи особу підозрюваного захисник вказує, що ОСОБА_8 є колишнім народним депутатом України, чемпіон світу з важкої атлетики, станом на сьогоднішній день ОСОБА_8 68 років, останній має низку хронічних захворювань, крім того, ОСОБА_8 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався.
Посилається захисник і на те, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим та невиправданим реальними потребами слідства.
В доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує, що слідчим суддею, не обґрунтовано, чому інший, більш м'який запобіжний захід, не може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що слідчим відділом Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000954 від 24.07.2025 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою заволодіння майном в особливо великих розмірах, повідомляв недостовірні відомості службовим особам ТОВ «ТАКТІКА», упевнивши їх про те, що грошові кошти, використані для ремонту та облаштування в суборендованому приміщенні стрілецького тиру, є частиною оплати орендних платежів на період дії домовленості щодо використання приміщення на 10 років з можливістю подальшої оренди чи викупу приміщення, що складає 250 000 доларів США, а у разі настання наслідків у виді розірвання договору підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_8 , при цьому останній не бажав повертати потерпілому грошові кошти.
Так, ОСОБА_8 , розуміючи, що потерпілим завершено ремонт приміщення, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок обману потерпілого, повідомляючи про намір дотримуватися домовленостей, що після сплати частини орендної плати у розмірі 250 000 доларів США у виді проведених ремонтних робіт, розірвав договірні відносини та продав приміщення третім особам, позбавив при цьому права потерпілого у використанні відремонтованого приміщення, тим самим заволодів його грошовими коштами у виді сплаченої наперед орендної плати, що за домовленістю є грошові кошти, витрачені на ремонт приміщення, які, на прохання повернути, ОСОБА_8 відмовив потерпілому, оскільки з самого початку не бажав цього.
Таким чином, ОСОБА_8 , шляхом обману, повідомляючи недостовірні відомості про мету здачі в оренду приміщення, заволодів грошовими коштами потерплого у виді частини орендних платежів, які за домовленістю між сторонами вкладені у здійсненні ремонту, та були сплачені як частина 10-річного терміну дії договору оренди, завдав шкоду потерпілому у виді орендних платежів, які за домовленістю ОСОБА_8 мав повернути потерпілому у разі розірвання договору, при цьому останній не бажав цього, чим завдав шкоду потерпілому в особливо великому розмірі на загальну суму 6 000 000 грн.
Крім того, внаслідок неправомірного безоплатного використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:438:0199, площею 0,3293 га, станом на 01.03.2026 ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради (КМДА), у розмірі 18 139 000 гривень, що, згідно п. 4 примітки ст. 185 КК України, вважається особливо великим розміром.
09.03.2026 року о 10 год. 17 хв. ОСОБА_8 був затриманий працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 615 КПК України.
09.03.2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України.
10.03.2026 року (клопотання датоване 09.03.2026 року) слідчий відділу СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Печерської кружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у сумі 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) гривень.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року фактично частково задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційних скарг прокурора ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам підозрюваного, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Що стосується доводів захисника викладених в його апеляційній скарзі щодо того, що події, які описані у повідомленні про підозру ОСОБА_8 мали місце у 2001-2002 роках, і відповідно до вимог чинного законодавства про кримінальну відповідальність свідчить про закінчення строків притягнення особи до кримінальної відповідальності, то колегія суддів вважає, що такі доводи є передчасними та необґрунтованими.
Зазначене питання регулюється положеннями Кримінального кодексу України, відповідно до якого перебіг строків давності залежить, зокрема, від категорії кримінального правопорушення, а також може перериватися або зупинятися у випадках, прямо передбачених законом.
На стадії апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлення фактичних обставин, пов'язаних із перебігом строків давності, їх перериванням чи зупиненням, а також надання цим обставинам належної правової оцінки, не належить до предмета розгляду та підлягає вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Таким чином, посилання апелянта на закінчення строків давності є передчасними, оскільки питання їх перебігу, переривання чи зупинення відповідно до КК України підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті, а не на даній стадії.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відсутності достатніх доказів, щодо обґрунтованості застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заслуговують уваги, оскільки слідчий суддя об'єктивно оцінив матеріали провадження та дійшов правильного висновку, щодо наявності ризиків та доказів.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо того, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у сумі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні слідчого, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що нічим не обґрунтовуються.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив заставу у сумі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Всі інші обставини, на які посилалась підозрюваний, захисник та сторона обвинувачення під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження підозрюваного та прокурора про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення їх без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року, якою фактично частково задоволено клопотання слідчого відділу СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської кружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у сумі 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , з внесеними адвокатом ОСОБА_7 доповненнями до своєї апеляційної скарги, -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4