03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 372/3458/21 Головуючий у суді першої інстанції - Потабенко Л.В.
Номер провадження № 22-ц/824/5055/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
08 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Марченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Потабенко Л.В., у місті Обухів, у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Обслуговуючий кооператив садівницьке товариство «Наше Джерело» про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування наказів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,-
У вересні 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д.С., Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування наказів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого просили суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер: №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про затвердження проектної документації із землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальним розміром 2 га, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0066; визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер: №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про затвердження проектної документації із землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальним розміром 2 га. цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальним розміром 2 га, кадастровий номер 3223182500:06:001:0066 від 06 серпня 2021 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер: 59711839 від 06 серпня 2021 року, номер запису про право власності 43374161; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки ОСОБА_1 загальним розміром 2 га, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067, яка була зареєстрована державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, Тютюн Д.С., індексний номер рішення: 58069091 від 12 травня 2021 року, номер запису про право власності 41883926.
Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 1991 року рішенням сьомої сесії Дерев'янської сільської ради ХХІ скликання було розглянуто клопотання трудового колективу Трипільського Біохімзаводу про виділення земельної ділянки під колективні городи та прийнято рішення про вилучення із користування Дерев'янської сільської ради ділянку загальною площею 21,4 га та надання в постійне користування Трипільському Біохімзаводу під колективні городи працівників і службовців.
Таким чином, позивачі по даній справі тривалий час користувалися разом з іншими особами земельними ділянками, які були передані їм на підставі зазначеного вище рішення Дерев'янської сільської ради з вересня 1991 року по теперішній час. Зважаючи на постійні зміни в земельному законодавстві позивачами та іншими користувачами земельних ділянок було прийнято рішення про створення садового товариства для того, щоб оформити право власності на їхні земельні ділянки.
В червні 2007 року користувачами земельних ділянок створений Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело», членами даного кооперативу є 41 фізична особа.
В 2009 році рішенням Дерев'янської сільської ради № 1124 від 09 червня 2009 року було погоджено ОК СТ «Наше Джерело» на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 9,0 га, що знаходиться в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради.
В липні 2010 року був виконаний проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва ОК «СТ «Наше Джерело», але укласти договір оренди не вдалось з тих підстав, що з вересня 2010 року діє «Положення про обов'язкове проведення торгів на конкурентних засадах при виділенні земельних ділянок в оренду, правила проведення таких торгів», а тому їх кооператив не отримав згоду на укладення договору оренди землі Садівницького товариства.
В 2020 році на загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» було прийнято рішення про приватизацію членами садового кооперативу земельних ділянок. Кожним з членів кооперативу був замовлений проєкт землеустрою, виготовлення якого передувало отримання наказу від Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5236/15-20-сг від 07 квітня 2020 року та № 10-5474/15-20-сг від 10 квітня 2020 року, їм було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовний розмір земельної ділянки: ОСОБА_4 складає 0,0600 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва. ОСОБА_5 складає 0,1200 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва.
Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Київська обласна філія Обухівський міськрайонний виробничий відділ розробив два проекти із землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В подальшому, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України, державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Кам'янське Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було винесено рішення № РВ-1202000202021 від 24 червня 2021 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із перетином земельної ділянки ОСОБА_4 з ділянками з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067, та 3223182500:06:001:0066. Також при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором Відділу у Андрушівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області було винесено рішення № РВ-1801685152021 від 05 липня 2021 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із тим, що відбулась накладка земельної ділянки ОСОБА_5 із земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066, 3223182500:06:001:0067.
В подальшому, позивачі звернулись до інженера землевпорядника ФОП « ОСОБА_7 » з метою отримання графічного відображення накладення вищевказаних земельних ділянок. З графічних матеріалів наданих ФОП « ОСОБА_7 » вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 одночасно накладається на дві земельні ділянки: земельну ділянку ОСОБА_6 (кадастровий номер 3223182500:06:001:0066); земельну ділянку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223182500:06:001:0067). З графічних матеріалів наданих ФОП « ОСОБА_7 » вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_5 одночасно накладається на дві земельні ділянки: земельну ділянку ОСОБА_6 (кадастровий номер 3223182500:06:001:0066); земельну ділянку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223182500:06:001:0067).
В вересні 2021 року позивачі дізнались про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 га, 06 серпня 2021 року була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1207, від 06.08.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.. Підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59711839 від 06 серпня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Незнайко Євгеном Вікторовичем.
Позивачі вважають, що накази Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року та договір купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є незаконними, оскільки порушують право позивачів на отримання у власність земельних ділянок, якою позивач і користується понад 30 років та за яку садовим товариством сплачується земельний податок.
Рішенням Обухівського районного суду Київської областівід 21 лютого 2023 року позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер: №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про затвердження проектної документації із землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальним розміром 2 га цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0066.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер: №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про затвердження проектної документації із землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальним розміром 2 га. цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальним розміром 2 га кадастровий номер 3223182500:06:001:0066 від 06 серпня 2021 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В та скасовано запис/рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер: 59711839 від 06 серпня 2021 року, номер запису про право власності 43374161.
Скасовано рішення/запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки гр. ОСОБА_1 загальним розміром 2 га цільове призначення для ведення садівництва, що розташована в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067, яка була зареєстрована державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, Тютюн Д.С., індексний номер рішення: 58069091 від 12 травня 2021 року, номер запису про право власності 41883926 .
Стягнуто з відповідачів на користь позивачів судові витрати у розмірі 908 грн з кожного.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що призвело до порушення його процесуальних прав та неправильного встановлення фактичних обставин справи. Висновки суду ґрунтуються на недоведених обставинах і доказах, які не є належними та допустимими.
Матеріалами справи не підтверджено наявність затвердженого проєкту землеустрою, кадастрового номера та договору оренди щодо спірної земельної ділянки, що виключає правомірність користування нею Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше Джерело» та позивачами. Надані позивачами рішення органів місцевого самоврядування 1991 року не підтверджують набуття права землекористування, відсутні також докази відведення вище вказаної земельної ділянки в натурі на місцевості та отримання державного акта Трипільським біохімзаводом та законної передачі земель кооперативу.
Розпорядження Обухівської РДА № 1255 від 13 травня 2007 року надавало лише дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та не є правовстановлюючим документом, докази його подальшого затвердження відсутні. Висновок суду про затвердження проєкту землеустрою розпорядженням № 817 від 02 липня 2009 року не відповідає змісту цього акта. Надання дозволу на розробку проєкту землеустрою саме по собі не породжує права власності чи користування.
Крім того, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 були сформовані та внесені до Державного земельного кадастру у 2016 році, що унеможливлює формування інших ділянок із перетином координат. Саме з цих підстав позивачам відмовлено у внесенні відомостей до кадастру. Доказів звернення позивачів щодо поділу зазначених ділянок та відведення їм частини земель не надано.
Отже, правові підстави для користування спірними земельними ділянками позивачами відсутні, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
07 січня 2026 року на адресу апеляційного суду від представника ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої просить розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 з врахуванням даного відзиву.
Вказує, що приймаючи наказ № 10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року ГУ Держгеокадастру у Київській області діяло в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому цей наказ не підлягає скасуванню.
Вищевказаний оспорюваний позивачкою наказ належить до актів, які передбачають конкретні приписи, є індивідуальним нормативно-правовим актом та застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже не може бути скасований.
Таким чином, на її думку рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року у справі № 372/3458/21 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
В подальшому, 10 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 , відповідно до якої останній просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог щодо нього та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу за його відсутності. Він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що призвело до порушення його процесуальних прав та неправильного встановлення фактичних обставин справи. Висновки суду ґрунтуються на недоведених обставинах і доказах, які не є належними та допустимими.
Зазначає, що оскаржуване судове рішення мотивоване протиправністю наказу № 10-890/15-21 від 30 квітня 2021 року, тоді як правильний номер наказу № 10-1890/15-21 від 30 квітня 2021 року.
В іншій частині доводи апеляційної скарги тотожні до доводів, викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданій представником ОСОБА_2 .
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не надходив.
При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала, доводи викладені в апеляційній скарзі, та скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині відмовити.
При апеляційному розгляді справи представник позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Стельникович С.А. в режимі відеоконференції заперечив щодо доводів, викладених в апеляційних скаргах, та просив залишити їх без задоволення, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просив залишити його без змін.
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, 17 червня 2007 року фізичними особами, яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев'янської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 26.09.1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних городів була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності і які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування створено Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело», членами даного кооперативу є 41 фізична особа, в т.ч. і позивачі.
Обслуговуючий кооператив розташований на території Обухівської об'єднаної територіальної громади Київської області (раніше територія Дерев'янської сільської ради Обухівського району) на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13 травня 2007 року №1255.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №1225 від 13 вересня 2007 року надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 21,4 га обслуговуючому кооперативу СТ «Наше Джерело» для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №81702 від 02 липня 2009 року проект землеустрою затверджений, акти встановлення та погодження меж земельних ділянок підписані, межові знаки виставлені.
Рішенням Дерев'янської сільської ради №1124 від 09 червня 2009 року обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено розташування земельної ділянки для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради.
24 грудня 2019 року позивач ОСОБА_4 звернулась з клопотанням до Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,0600 га на території Дерев'янської сільської ради.
Листом Держгеокадастру у Київській області від 22.01.2020 року позивачу відмовлено у видачі такого дозволу оскільки у поданих документах були відсутні відомості щодо погодження Обухівською міською об'єднаною територіальною громадою відведення земельної ділянки.
13 березня 2020 року позивач ОСОБА_5 звернулась з клопотанням до Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,12 га на території Дерев'янської сільської ради.
29 січня 2020 року члени Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» звернулись до Обухівської міської ради з клопотанням про погодження передання у власність земельних ділянок.
Рішенням Обухівської міської ради №1459 від 27 лютого 2020 року сорок одному члену обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено надання у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва.
07 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви ОСОБА_4 від 10 березня 2020 року виданий наказ №10-5236/15-20-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,0600 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
10 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви ОСОБА_5 від 13 березня 2020 року виданий наказ №10-5474/15-20-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,1200 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
В подальшому за замовлення позивачів Обухівським міськрайонним виробничим відділом ДП «Центр державного земельного кадастру» були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0600 га., ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1200 га. у власність для ведення садівництва в адміністративних межах Обухівської міської ради Київської області за межами населеного пункту.
Рішенням №РВ-1202000202021 від 24 червня 2021 року позивачу ОСОБА_4 відмовлено у внесені відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв'язку з тим, що площа земельної ділянки позивачки на 100% накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067.
Рішенням №РВ-1801685152021 від 05 липня 2021 року позивачу ОСОБА_5 відмовлено у внесені відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв'язку з тим, що площа земельної ділянки позивача на 100% накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067.
Також судом установлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку 3223182500:06:001:0066. Згідно інформаційної довідки №268098777 земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 має площу 2 гектари, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_3 і була одержана ним на підставі наказу Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, відомості про дану земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру 07 травня 2021 року, а реєстрація права власності на земельну ділянку 12 травня 2021 року.
Вказана земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року, укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В перейшла у власність ОСОБА_6 .
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку 3223182500:06:001:0067.
Згідно інформаційної довідки №264473941 земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 має площу 2 гектари, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_1 і була одержана ним на підставі наказу Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, відомості про дану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру 07 травня 2021 року, реєстрація права власності 12 травня 2021 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, припинення права власності, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою.
Задовольняючи вимоги позивачів про скасування наказів відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30 квітня 2021 року №10-890/15-21-сг про надання ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,000 га кадастровий номер 3223182500:06:001:0066 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області та №10-1888/15-21-сг про надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,000 га кадастровий номер 3223182500:06:001:0067 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, суд першої інстанції обґрунтовував висновок тим, що з урахуванням досліджених судом письмових доказів та послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки та дати прийняття і періодичність прийняття оскаржуваних наказів судом встановлено, що відповідач у справі Головне управління Держгеокадастру у Київській області діяв свідомо недобросовісно, чим порушив права позивача.
Посилаючись на те, що право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0066 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 на підставі незаконного правовстановлюючого документа, тому запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58068747 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883640, а також запис та рішення про державну реєстрацію право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0067 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 на підставі незаконного правовстановлюючого документа, тому запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58069091 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883926 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 площею 2 гектари гектари відповідно.
Вирішуючи вимогу позову в частині визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області під час передачі у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 у власність відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не дотримав вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, що з урахуванням вимог статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання не дійсним та скасуванню договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари від 06 серпня 2021 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., оскільки ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,000 га не маючи на неї права.
Посилаючись на те, що право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0066 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_6 на підставі незаконного правовстановлюючого документа (договору купівлі-продажу земельної ділянки), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 59711839 від 06 серпня 2021 року номер запису про право власності 43374161 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до статті 14 Конституції України та частини другої статті 1 ЗК України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно з пунктом б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Основними завданнями Держгеокадастру є, крім іншого, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31, пункту 3 Положення).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане
Згідно з частиною першою статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Такими суб'єктами згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України та наказу Мінагрополітики від 29 вересня 2016 року № 333 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» є головні управління Держгеокадастру, а також відповідно до частин першої статті 12 ЗК України міські, селищні, сільські ради, що представляють об'єднані територіальні громади.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною сьомою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Звертаючись з позовом до суду позивачі посилались про те, що вони є членами Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело», які з іншими фізичними особами, яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев'янської сільської рада народних депутатів XXI скликання від 26 вересня 1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних городів, була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності у межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району, добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування та утворили Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело» (а.с. 37-40 том 1).
Дата проведення державної реєстрації Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» 11 липня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 36 том 1).
18 липня 2007 року голова правління Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» звернувся до Обухівської районної державної адміністрації Київської області із клопотанням про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області.
Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області №1225 від 13 вересня 2007 року надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 21,4 га, Обслуговуючому кооперативу Садівницьке товариство "Наше Джерело" для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, з погодженням матеріалів із: органом земельних ресурсів; природоохоронним органом; санітарно-епідеміологічним органом: органом містобудування та архітектури; органом охорони культурної спадщини. (а.с. 37 т. 1)
Враховуючи позитивні висновки про погодження вибору місця розташування земельної ділянки у управління земельних ресурсів у Обухівському районі № 05-02/4940 від 29.08.2008, відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури райдержадміністрації № 176 від 20.10.2008, Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції № 1488 від 20.10.2008, Обухівського міжрайонного управління водного господарства № 02-616 від 17.10.2008, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області № 06-13/2151 від 29.04.2009, управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації № 3/482/01 від 15.04.2008, розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області №817 від 02 липня 2009 року затверджено матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело», загальною площею 9.00 га, для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області. Доручено землевпорядній організації виготовити проект землеустрою для погодження та затвердження його в установленому порядку. Строк дії дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду становить один рік (а.с. 38-39 том 1).
Як вбачається з листа керівника Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» ОСОБА_8 вказав, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва ОК «СТ «Наше Джерело» був виконаний, але заключити договір довгострокової оренди землі кооператив «СТ «Наше Джерело» не зміг, оскільки з вересня 2010 року діє Положення про обов'язкове проведення торгів на конкурентних засадах при виділенні земельних ділянок, правила проведення таких торгів, кооператив не отримав. (а.с. 40 т. 1)
Таким чином, земельна ділянка Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» в Державному земельному кадастрі не зареєстрована, право оренди в Державному реєстрі речових прав не оформлено.
Як вбачається із листування між Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше Джерело» та Управлінням Держгеокадастру Обухівського району в Київській області, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області вбачається, що Обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» було відомо, що з початку 2016 року на кадастровій карті Обухівського району з'явилися дві земельні ділянки, площею по 2 га, з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 за призначенням: особисте селянське господарство і про те, що 11 січня 2016 року здійснено державну реєстрацію земельних ділянок на підставі розробленого ТОВ «Центр сучасних технологій «ФТБ» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Форма власності державна (а.с. 46 т.1).
29 січня 2020 року ОСОБА_8 , як контактна особа, звернулась із колективним зверненням до Обухівського міського голови, в якому просила погодити надання у власність земельних ділянок громадянам згідно зі списком для індивідуального садівництва, які розташовані на території Київської області Обухівського району в адміністративно-територіальних межах Дерев'янської сільської ради (за межами населеного пункту) -( а.с. 57 том 1).
Рішенням Обухівської міської ради №1459 від 27 лютого 2020 року погоджено надання земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва, загальною площею 2,87 га, які розташовані в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району в Київській області згідно зі списком, що додається (а.с. 55 том 1).
10 березня 2020 року ОСОБА_4 звернулась до Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована на території Київської області Обухівського району в адміністративно-територіальних межах Дерев'янської сільської ради та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5236/15-20-сг від 07 квітня 2020 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,06 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (а.с. 81 том 1).
13 березня 2020 року ОСОБА_5 звернулась до Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на території Київської області Обухівського району в адміністративно-територіальних межах Дерев'янської сільської ради та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5474/15-20-сг від 10 квітня 2020 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,06 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (а.с. 131 том 1).
Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до державного кадастрового реєстратора з метою внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру 24 червня 2021 року та 05 липня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позовних вимог Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало відзив на позовну заяву в якому повідомило, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (відповідачі у справі) звернулись до начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотаннями про передачу їм безоплатно у власність сформованих земельних ділянок.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 та наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.
24 червня 2021 року Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Кам'янське Міськрайонного управління у Петриківському районні та у м. Кам'янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянуто заяву ОСОБА_4 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11 червня 2021 року (реєстраційний номер 3B-9707432832021) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. (а.с. 119 т.1)
05 липня 2021 року Державним кадастровим реєстратором Відділу в Андрушівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянуто заяву ОСОБА_5 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 28 червня 2021 року (реєстраційний номер 3B-9708365502021) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. (а.с. 165 т.1).
За висновком Державного кадастрового реєстратора у м. Кам'янське Міськрайонного управління у Петриківському районні та у м. Кам'янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Астафьєва Я.В. щодо перевірки електронного документа встановлено, що перетин ділянок з ділянкою 3223182500:06:001:0066, площа співпадає на 16,5408%; перетин ділянок з ділянкою 3223182500:06:001:0067, площа співпадає на 83,4592% (а.с. 119 том 1).
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно частинною першою статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, тощо, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування чи у власність іншій особі. Не вважатиметься добросовісною поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки.
Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16, провадження № 14-301цс18).
Разом з тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.
Неконкурентне надання землі у користування, за наявності двох або більше бажаючих, не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. Майном може бути як існуюче майно, так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні легітимні сподівання на реалізацію майнового права.
Легітимні сподівання за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті.
Отже, за змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Такий підхід спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до позитивних норм, забезпечити захист цих очікувань.
За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, чи погодження проекту у порядку статті 186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Встановлені колегією суддів фактичні обставини справи на підставі поданих та досліджених доказів свідчать про те, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та отримали 10 березня 2020 року та 13 березня 2020 року дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їм у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,06 та 0,12 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
Із заявою про внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру разом з проєктом землеустрою позивачі звернулась до державних кадастрових реєстраторів 24 червня 2021 року та 05 липня 2021, тобто, через 1 рік, 3 місяці 15 днів та 1 рік, 3 місяці, 23 дні з дня отримання дозволу і виготовлення проекту землеустрою. Обставини цієї справи дають підстави для висновку, що позивачі невиправдано зволікали із зверненням до компетентного органу з метою набуття права власності щодо спірної земельної ділянки, причини такого тривалого зволікання позивачі належним чином не обґрунтували.
Колегією суддів апеляційного суду також встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067, розташовані на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, площею 2,0000 га кожна, на межі яких накладається земельна ділянка відповідно до проєкту землеустрою позивачів, були сформовані ще у 2016 році та 11 січня 2016 року на підставі розробленого ТОВ «Центр сучасних технологій «ФТБ» проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було здійснено їх державну реєстрацію, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та вказує на те, що позивачі не є тими особами, які вперше виготовили технічну документацію на спірні земельні ділянки.
Пасивні дії позивачів щодо отримання у власність спірної земельної ділянки свідчать про недостатність підстав для висновку про те, що їх легітимні очікування на набуття у власність земельної ділянки є порушеними.
За таких обставин, у позивачів відсутнє право на захист їх законних очікувань щодо оформлення права власності саме на спірні земельні ділянки, оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше за позивачів вчинили юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання права власності на це майно та, враховуючи відсутність будь-яких підстав для відмови у наданні у власність земельних ділянок відповідачам, власник земельних ділянок в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняв рішення (накази) про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до статті 118 ЗК України.
Посилання щодо факту довготривалого відкритого та добросовісного користування ними спірних земельних ділянок, як на підставу для першочергового надання їм вказаних земельних ділянок у власність, відхиляються колегією суддів апеляційного суду, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що на сьомій сесії Дерев'янської сільської ради ХХІ скликання, розглянувши клопотання трудового колективу Трипільського біохімзаводу про виділення земельної ділянки під колективні городи робітників і службовців із земель Дерев'янської сільської ради, Рада народних депутатів прийняла рішення від 26 вересня 1991 року про вилучення із користування Дерев'янської сільської ради ділянки, загальною площею 21,4 га, і надання в постійне користування Трипільському біохімзаводу під колективні городи працівників і службовців.
У пункті 2 цього рішення від 26 вересня 1991 року зазначено, що освоєння земельних ділянок розпочати після виготовлення проекту відводу і одержання Державного акту на право земельного користування (а.с.37 т.1)
Доказів замовлення Трипільським біохімзаводом, розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також одержання Трипільським біохімзаводом державного акту на право земельного користування матеріали справи не містять і таких доказів позивачами не надано.
У 2007 році фізичні особи, яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев'янської сільської рада народних депутатів XXI скликання від 26 вересня 1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних городів, була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності у межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району, добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування, та утворили Обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Наше Джерело".
Правовстановлюючі документ на земельну, ділянку загальною площею 9.00 га, для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області Обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Наше Джерело" не отримав.
Із наданих позивачами письмових доказів вбачається, що у розділу VІІІ статуту Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» міститься список членів кооперативу, проте позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є членами кооперативу (а.с. 33,34 т.1).
Тоді як у додатку до рішення сесії № 1459/124-61-VIII від 27 лютого 2020 року списком громадян, яким надаються у власність земельні ділянки для індивідуального садівництва в адміністративних межах Дерев'янської сільської ради, Обухівського району Київської області позивачі є у списку, що свідчить проте, що особи які включенні у дані списки є різними по суті.
План-схема розміщення земельних ділянок також не підтверджує дійсних меж земельних ділянок, у тому числі якою користується члени кооперативу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і такий документ, що створений та підписаний головою правління ОК «СТ «Наше Джерело» не є допустимим доказом у справі, оскільки план-схему розміщення земельної ділянки складає виконавець робіт із землеустрою. Це може бути фізична або юридична особа, яка має відповідну ліцензію та технічне забезпечення для проведення таких робіт.
Отже, встановити реальну площу, координати та місце розташування земельних ділянок, якими користувалися позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , починаючи з 1991 року, неможливо.
Позивачами надано квитанції на підтвердження оплати земельного податку за 2008-2011 року, в яких не зазначено індивідуальних ознак земельної ділянки та місця її розташування (а.с. 58-71 том 1).
Встановлені судом обставини на підставі досліджених при розгляді справи доказів та їх юридичної оцінки вказують на те, що надані позивачами докази не свідчать про наявність у них законного права на користування та набуття відповідного статусу землекористувачів на спірні земельні ділянки з 1991 року, оскільки, відповідно до вимог статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що позивачами не доведено, що оспорені накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року та №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року є протиправними та порушили права чи інтереси позивачів, а тому відсутні підстави для їх скасування та задоволення інших позовних вимог.
Отже, доводи відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наведені в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження.
Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, припинення права власності, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Д.С., Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи Обухівська міська рада Київської області, Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, про визнання протиправним та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, припинення права власності, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
Таким чином, понесені відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) за подання апеляційних скарг слід покласти на позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 78, 79-1, 81, 118, 122, 125, 186-1 ЗК України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської областівід 21 лютого 2023 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1362 грн з кожного.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі по 681 грн з кожного.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2026 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв