Рішення від 25.03.2026 по справі 142/963/25

Справа № 142/963/25

Номер провадження 2/570/1060/2026

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» в особі представника Гурського Г.Ю. звернулося до Піщанського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 22947,50 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 28.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3400701672-598731 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у Відповідача, за Договором № 3400701672-598731 від 28.01.2022 р., утворилась заборгованість у розмірі 22947,50 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 6850,00 грн. та заборгованості за відсотками за користування позикою 16097,50 грн.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 18.12.2025р. справу передано за підсудністю на розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03.02.2026 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 13.02.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників для участі у судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «А-БАНК».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у п.3 прохальної частини позовної заяви просить суд провести розгляд справи за його відсутності, у п.4 також вказує, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву до суду не подав. До суду повернувся поштовий конверт, надісланий за зареєстрованим місцем проживання відповідача з відміткою про невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки особі. Зазначена позиція висвітлена в постанові ВС України у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц, провадження № 61-6788св22, висновки якої підлягають врахуванню для судів інших інстанцій.

Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача, відсутність відзиву, неприбуття відповідача у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3400701672-598731 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 6850,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Кредит надається строком на 20 днів («Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

У п. 1.3.2. Договору вказується, що проценти за користування кредитом: 2534.50 грн., які нараховуються за ставкою 1.85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається з п. 1.3.3. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно із п. 1.3.3.1. Договору дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду.

Відповідно до п. 2.4 Договору кредит надається позичальнику, згідно з його заявкою, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

У п.п. 3.6-3.9. Договору сторони погодили, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах.

Зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду.

З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2% в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

З наступного дня після закінчення Лояльного періоду у відповідності до положень ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу Україн, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.1 договору, він є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Факт перерахування коштів позичальнику ОСОБА_1 підтверджується повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК» вих.№26842/47.1. від 09.07.2025, з якого вбачається, що 28.01.2022 ТОВ «КОШЕЛЬОК» перерахувало на належну відповідачеві картку № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6850,00 грн.

Також наведене підтверджується довідкою АТ «А-БАНК» вих. № 20.1.0.0.0/7-20260224/0141 від 27.02.2026 р., наданою на виконання ухвали суду від 13.02.2026 р., у якій вказується, що карта № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а також доданою до неї довідкою про рух коштів по вказаному рахунку з 27.01.2022 по 29.01.2022 року.

Згідно із детальним розрахунком заборгованості заборгованості відповідача за кредитним договором № 3400701672-598731 від 28.01.2022 р., наявним у матеріалах справи, така заборгованість становить 22947,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 6850,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 16097,50 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 3, 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України ( положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачем грошові кошти за кредитним договором отримані, але в порядку та на умовах договору не повернуті, що відповідачем не спростовано. Доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем не надано.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності підтверджують існування підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 3400701672-598731 від 28.01.2022 р. у розмірі 22947,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 6850,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 16097,50 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 12.02.2025 року; додаток до договору про надання правової допомоги від 11.08.2025 року.

Також стороною позивача надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5506, видане Радою адвокатів Донецької області 29.05.2019 р. на ім'я ОСОБА_2 .

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором № 3400701672-598731 від 28.01.2022 р. у розмірі 22947,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 6850,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 16097,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок", код ЄДРПОУ 40842831, адреса: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Бучанський район Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.

Попередній документ
135636753
Наступний документ
135636755
Інформація про рішення:
№ рішення: 135636754
№ справи: 142/963/25
Дата рішення: 25.03.2026
Дата публікації: 15.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.03.2026)
Дата надходження: 26.01.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
25.03.2026 08:40 Рівненський районний суд Рівненської області