Справа № 754/8699/24
Провадження № 2/361/4801/24
13.04.2026
про залишення позову без розгляду
13 квітня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
У червні 2024 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року справу передано на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області за підсудністю для розгляду по суті.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2024 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 06 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13 листопада 2025 року о 15 год. 00 хв.
Позивач ОСОБА_1 брав участь у підготовчому судовому засіданні, уточнив позовні вимоги, розгляд справи відкладений на 14 січня 2026 року о 11 год. 30 хв.
Розгляд справи 14 січня 2026 року о 11 год. 30 хв. відкладений на 20 лютого 2026 року о 15 год. 00 хв. у зв'язку з відключенням світла за графіком (а. с. 117). Позивач клопотань чи заяв щодо розгляду справи 14 січня 2026 року о 11 год. 30 хв. не подав.
20 лютого 2026 року ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань чи заяв щодо розгляду справи не подав, причини неявки суду не відомі, розгляд справи відкладений на 18 березня 2026 року о 08 год. 40 хв. (а. с. 128, 136).
Розгляд справи 18 березня 2026 року відкладений на 13 квітня 2026 року о 10 год. 30 хв. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гізатуліної Н.М. (а. с. 142). Позивач клопотань чи заяв щодо розгляду справи 18 березня 2026 року о 08 год. 40 хв. не подав.
13 квітня 2026 року ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань чи заяв щодо розгляду справи не подав, причини неявки суду не відомі (а. с. 148).
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду невідомі.
Третя особа - ОСОБА_3 не з'явилась належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду невідомі.
Третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не забезпечили явку представника, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Верховний Суд у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 дійшов висновку про те, що повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи.
Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Отже, повторна неявка позивача у підготовче засідання є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Суд встановив, що позивач про розгляд справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач будь-яких клопотань чи заяв щодо розгляду справи 14 січня 2026 року о 11 год. 30 хв., 20 лютого 2026 року о 15 год. 00 хв., 18 березня 2026 року о 08 год. 40 хв. та 13 квітня 2026 року о 10 год. 30 хв. не подавав.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України, Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії та інші).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засіданнячи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, встановивши, позивач, як особа, яка ініціювала судовий процес розглядом справи протягом тривалого часу не цікавиться, на виклики до суду не реагує, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи до суду повторно не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 43, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна