Справа №293/374/26
Провадження № 3/293/137/2026
13 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст.183-1 КУпАП
19.03.2026 Відділом поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ВАД №466593 від 10.03.2026 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 183-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466593 від 10.03.2026 убачається, що 11.02.2026 гр. ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості відповідно до виконавчого провадження № 51964684 Житомирська ВДВС у Житомирському районі на загальну суму 113 000 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 183-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Судова повістка, що адресована ОСОБА_1 про виклик у судове засіданні від 13.04.2026, направлена за місцем його проживання, повернулась на адресу суду з поштовою відміткою про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.9).
Вказані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо неотримання судової повістки вказує на неналежну процесуальну поведінку.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Також суд враховує ту обставину що протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких він просить проводити розгляд справи у його відсутність, та застосувати ст. 22 КУпАП так як має ІІ групу інвалідності.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 11.02.2026 гр. ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості відповідно до виконавчого провадження № 51964684 Житомирська ВДВС у Житомирському районі на загальну суму 113 000 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 183-1 КУпАП.
Диспозиція ч. 1ст. 183-1 КУпАП передбачає відповідальність у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб'єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов'язані таке утримання надавати.
З об'єктивної сторони, адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов'язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документ до примусового виконання. Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження. За своїм характером таке правопорушення є триваючим, і розпочавшись одного разу з протиправної бездіяльності, воно триває у часі до моменту його припинення. Часом вчинення правопорушення слід вважати період, який розпочинається з моменту початку виконання об'єктивної сторони, тобто першої несплати яка входить в період заборгованості, і до погашення (припинення) заборгованості у сумі платежів понад шість місяців.
Суб'єктивна сторона проступку характеризується виною у формі як необережності так і умислу, але при відсутності ознак злісного ухилення від сплати аліментів, передбаченого статтями 164, 165 Кримінального кодексу України. При цьому, виходячи з диспозиції статті, не має значення, з яких причин особа не платить аліменти і чи були вони поважними, а достатньо лише факту несплати, який призвів до виникнення заборгованості у загальній сумі платежів понад шість місяців. Проте, наявність в особи об'єктивних чи непереборних причин, які унеможливлювали сплату аліментів (наприклад, тяжка тривала хвороба, надзвичайна ситуація або воєнні дії тощо), мають бути враховані судом при розгляді справи з метою вирішення питання про розмір стягнення або наявності підстав для звільнення особи від відповідальності через крайню необхідність (ст.18 КУпАП), чи закриття справи за статтею 22 КУпАП.
Суб'єкт правопорушення є спеціальним, це особа, яка на відповідній правовій підставі зобов'язана сплачувати аліменти на утримання іншої особи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 466593 від 10.03.2026 (а.с. 2), протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.02.2026 ( а.с. 3), та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких остання вказує, що ОСОБА_1 дійсно не сплачує аліменти ( а.с.4).
Згідно листа від 16.02.2026 № 23.2/2026/21026, виданого Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зазначається що державним виконавцем встановлено, що боржник ухиляється від сплати аліментів. Станом на 16.02.2026 борг зі сплати аліментів по ВП № 51964684 становить 116624,07 гривень ( а.с. 5).
Суд не вбачає підстав для застосувати ст. 22 КУпАП у розгляді даної справи, оскільки суду не надано ОСОБА_1 жодних доказів.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1ст.183-1 КУпАП, як несплата аліментів.
Відповідно до ч. 1ст. 284 КУпАП справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст.9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 183-1 КУпАП України є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст. 183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт на строк сто двадцять годин.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,34-35,40-1, ч.1ст.183-1, 245,251, 252, 256, 283, 285,289,291,294,307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ