Справа № 285/6209/25
Провадження № 2/293/147/2026
13 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
при секретарі судового засідання Крисюк О.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення грошових коштів, як безпідставно набутих,
І. СУТЬ СПРАВИ
25.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, за змістом якого просить стягнути з Державного бюджету України та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 148381,98 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що державний виконавець Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 06.02.2023 відкрила виконавче провадження за заявою ОСОБА_5 з примусового виконання судового наказу, виданого 14.12.2010 Черняхівським районним судом Житомирської області у справі №2-н-137/2010. Внаслідок примусового виконання судового наказу, з позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь відповідача ОСОБА_5 у розмірі 148381,98грн. Однак, згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 20.03.2013, виконавче провадження відкрите з виконання судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №2-н-137/2010, закінчено і повернуто до Черняхівського районного суду Житомирської області на підставі п.6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» і на виконанні не перебуває.
Вважає, що такі дії державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маліновської Т.В. свідчать про протиправність та бездіяльність, адже підстави для відкриття виконавчого провадження АСВП №70930585 від 06.02.2023 з примусового виконання судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області №2-н-137/2010 виданого 14.12.2010 та стягнення з нього коштів в розмірі 148 381,98 грн відсутні.
Внаслідок незаконних та неправомірних дій державного виконавця та стягувача ОСОБА_5 позивачу завдана майнова шкода в розмірі 148381,98грн., яку позивач просить стягнути на підставі ст. 1172, 1173, 1174 ЦК України з Державного бюджету України, та з відповідача ОСОБА_3 на підставі ст. 1212, 1215 ЦК України, солідарно на його користь.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
На виконання вимог ухвали Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2025 справа №285/6209/25 надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області 04.12.2025 в порядку територіальної підсудності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.12.2025 справа передана на розгляд даному складу суду.
08.12.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначений на 29.12.2025.
22.12.2025 представник Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Желєзна Т.С. подала відзив на позов. Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 представник Коростишівського ВДВС зазначає, що 06.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області №2-н-137 від 18.11.2010. Однак, державним виконавцем в порушення вимог статті 3,4 Закону України «Про виконавче провадження», вказану постанову винесено на підставі копії судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області №2-н-137 виданого 18.11.2020. Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 13.02.2025 №1 визнано дії головного державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ластовецької Олени Анатоліївни, під час виконання виконавчого провадження №70930585, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , такими, що не в повній мірі відповідають вимогам статті 3,4 Закону України України «Про виконавче провадження». 14.02.2025 державним виконавцем було винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме "Постанову про відкриття ВП" від 06.02.2023. Зазначає, що орган ДВС був лише проміжним отримувачем цих коштів і здійснив їх подальше перерахування в період часу з 21.03.2023 по 11.09.2024 на рахунок НОМЕР_1 , який належить стягувачу ОСОБА_3 в сумі 148382,02 грн. З вказаних підстав просить відживити у задоволенні позову ОСОБА_1
29.12.2025 судове засідання відкладено на 03.02.2026.
16.01.2026 представник Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Желєзна Т.С. подала заяву про визнання Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України неналежним відповідачем.
26.01.2026 відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позов. Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 23 лютого 2012 року Черняхівським районним судом Житомирської області по справі №2/0624/918/2011 ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 400 грн., щомісячно, з 15.11.2011 до досягнення дитиною повноліття. Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.03.2012, не скасоване і не змінене у встановленому законом порядку та є самостійною та достатньою правовою підставою для примусового виконання. Наявність вказаного рішення означає, що позивач не був звільнений від аліментного обов'язку у жоден період та стягнення коштів відповідає суті судового захисту прав дитини. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам станом на 01.11.2024, сукупний розмір заборгованості позивача ОСОБА_1 складає понад 260000грн. Кошти, які позивач просить повернути, не покривають навіть половини загальної заборгованості по аліментах, а твердження про «переплату» є необгрунтованим. З вказаних підстав відповідач ОСОБА_3 просила відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03.02.2026, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 12.03.2026. Постановив витребувати з Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію про проведення службової перевірки щодо дій державного виконавця Маліневської Т.В. з приводу відкриття виконавчого провадження № 70930585 на підставі копії судового наказу № 2-н-137/2010 від 14.12.2010 та прийняте за результатами перевірки рішення.
04.03.2026 АТ КБ «Приватбанк» надав запитувану судом інформацію стосовно руху коштів по рахунку ОСОБА_3
12.03.2026 судове засідання відкладено на 30.03.2026.
30.03.2026 позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засідання позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повноважного представника у судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком, згідно листа від 03.04.2026 просив розглядати справу за відсутності представника.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В порядку ч.1 ст.244 ЦПК України, судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 06.04.2026.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с.10).
18.11.2010 Черняхівським районним судом Житомирської області видано судовий наказ у справі №2-н-137/10, яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_7 , на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини щомісячного заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 15 листопада 2010 року до досягнення повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 10.12.2010 (а.с.77).
Крім того, у справі №2/0624/918/2011 Черняхівським районним судом Житомирської області ухвалено рішення від 23.02.2013, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі у розмірі по 400,00грн. щомісяця. Рішення набрало законної сили 27.03.2012 (а.с. 63).
Згідно свідоцтва про шлюб від 21.12.2022, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 26.11.2022, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилось на « ОСОБА_9 » (а.с. 79).
06.02.2023 державний виконавець Маліневська Т.В. за заявою ОСОБА_3 відкрила виконавче провадження ВП №70930585 на підставі завіреної копії судового наказу №2-н-137/2010 від 18.11.2010 (а.с.76,80).
07.02.2023 старшим державним виконавцем Радомишльського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маліневською Т.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку було направлено до військової частини НОМЕР_2 , де проходив військову службу ОСОБА_1 для стягнення аліментів з його грошового забезпечення (а.с.81).
Відповідно до довідки Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області від 20.02.2025 станом на 17.02.2025 року з грошового забезпечення стягнуто аліментів на суму 148381,98 грн. Аліменти стягувалися згідно виконавчого провадження № 70930585 відкритого 06.02.2023 року згідно копії судового наказу Черняхівського районного Житомирської області № 2-н-137/2010, виданого 14.12.2010 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини щомісячно заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2010 до досягнення дитиною повноліття (а.с.14, 39-47, 82-103).
13.02.2025 начальником Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області винесено постанову, згідно якої дії головного державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ластовецької О.А., під час виконання виконавчого провадження №70930585, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 визнано такими, що не в повній мірі відповідають вимогам статті 3,4 Закону України України «Про виконавче провадження»; скасовано в АСВП виконавчі дії, які були винесені в АСВП після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.113).
14.02.2025 постановою начальника відділу Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) скасовано документ «Постанова про відкриття ВП» від 06.02.2023, що видала ОСОБА_10 при примусовому виконанні судового наказу №2-н-137/2010 виданого 18.11.2010 Черняхівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини щомісячного заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 15.11.2010 року до досягнення повноліття (а.с.15).
Як вбачається із повідомлення Коростишівського відділу державної виконавчої служби від 17.02.2025, судовий наказ виданий Черняхівським районним судом Житомирської області у справі №2-н-137/2010 від 18.11.2010 втратив чинність та направлений разом із постановою від 20.03.2013 про закінчення виконавчого провадження згідно із п.6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» до Черняхівського районного суду Житомирської області. Також у повідомленні зазначається, що ОСОБА_3 на виконання надала копію судового наказу виданого Черняхівським районним судом Житомирської області у справі №2-н-137/2010 завірену підписом державного виконавця та печаткою Радомишльського ВДВС (а.с. 16).
Крім того, відповідачем до суду надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 70930585 та власний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23.02.2013 у справі №2/0624/918/2011.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і яке не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину, або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Відповідно правового висновку Верховного Суду, сформованого в постановах від 21.12.2018 у справі № 803/1252/17 та від 13.07.2023 у справі № 0940/2305/18, належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом. Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом, в даному випадку - це особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
У даній справі спір може виникнути лише між суб'єктами отримання аліментів. Відповідно, між позивачем та Коростишівським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України такого спору бути не може, оскільки останній не є суб'єктом отримання аліментів на дитину, а тому не є належним відповідачем у даній справі.
Згідно ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Тобто, право обирати коло осіб, до яких може бути пред'явлено позов, належить лише позивачу і суд, в цьому випадку, має право прийняти рішення про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача належним виключно за клопотанням позивача.
Суд неодноразово звертав увагу позивача на доводи відповідача Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неправильного визначення відповідачів.
Разом з тим, жодних клопотань про заміну вказаного відповідача на належного позивач протягом розгляду справи не заявляв.
Оскільки такого клопотання подано не було, суд позбавлений можливості замінити неналежного відповідача на належного за власною ініціативою, враховуючи принцип диспозитивності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 14.03.2024 у справі № 522/11722/21.
Таким чином, аналіз наведених норм права та встановлених в судовому засіданні обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що позовні вимоги про повернення сплачених аліментів, заявлені до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, тобто до неналежного відповідача, а отже задоволенню в частині до вказаного відповідача не підлягають.
Згідно з статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних сум.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 (провадження № 14-445цс18).
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 отримала від позивача ОСОБА_1 спірні грошові кошти у вигляді аліментів. Фактично в позовних вимогах позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь безпідставно отримані кошти, які були ним сплачені в якості аліментів на утримання дитини.
При цьому, їх виплата проведена позивачем не добровільно, а в примусовому порядку в межах відкритого виконавчого провадження № 70930585 з примусового виконання судового наказу №2-н-137/2010, що набрав законної сили, а тому це виключає можливість повернення цих коштів платнику аліментів в порядку, визначеному статтею 1215 ЦК України.
В свою чергу, позивач не порушив у встановленому порядку питання про скасування судового наказу про стягнення з нього аліментів.
Крім того, судовий наказ №2-н-137/2010 не був відкликаним судом у зв'язку з прийняттям рішення у справі №2/0624/918/2011 про стягнення аліментів у твердій сумі.
Відповідно до положень статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Водночас, вимога про повернення коштів, витрачених на забезпечення життєдіяльності дитини, не відповідає інтересам дитини.
У даній справі аліментні кошти витрачались відповідачем ОСОБА_3 на утримання дитини за відсутності будь-якої несумлінності з боку останньої, зворотного позивачем не доведено. Враховуючи вказане, повернення отриманих за тривалий час аліментів може зашкодити інтересам дитини та поставити під загрозу її право на належний рівень життя та гармонійний розвиток її особистості.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 179 СК України саме малолітня дитина ОСОБА_6 є власником одержаних на його утримання аліментів, а концепція забезпечення найкращих інтересів дитини є провідною у вітчизняному та міжнародному сімейному праві, вимоги позивача про повернення сплачених на утримання дитини аліментів не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема і статті 1215 ЦК України.
За відсутності достовірних доказів недобросовісного набуття аліментів, які є власністю дитини та якими розпоряджалась її мати в інтересах дитини, відсутні правові підстави для стягнення їх з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача як безпідставно набутих.
Схожий за змістом висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 677/876/21.
Таким чином, зважаючи на те, що підставою для набуття ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 148381,98 грн був судовий наказ про сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що набрав законної сили, відсутні підстави вважати, що ці грошові кошти є безпідставно набутим майном.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Посилання позивача на умисні дії ОСОБА_3 , які й привели до відкриття виконавчого провадження та подальшого скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд відхиляє, у зв'язку з тим, що позивачем не надано достатніх належних доказів, які б підтверджували факт недобросовісності з боку ОСОБА_3 , оскільки є реалізацією нею набутого за рішенням суду права на отримання аліментів на утримання дитини, а тому аліменти сплачені на її користь, не можуть бути повернені позивачу.
За таких встановлених судом фактичних обставин відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених у якості аліментів.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відносить судові витрати за рахунок держави.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_3
Відповідачі:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_4
Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
місцезнаходження за адресою: 12501, Житомирська область, м. Коростишів,
вул. Шевченка, 1
код ЄДРПОУ 35006734
Третя особа:
Державна казначейська служба України,
місцезнаходження за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6
код ЄДРПОУ 37567646
Повне рішення складено та підписано 13.04.2026.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ