Справа № 293/415/26
Провадження № 1-кп/293/134/2026
13 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №62025170030028190 від 22.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черняхів Черняхівського р-ну Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.5 ст.407 КК України
26.03.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №62025170030028190 від 22.12.2025 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185,ч. 4 ст. 186, ч .5 ст.407 КК України.
Ухвалою від 30.03.2026 суд призначив підготовче судове засідання з розгляду вказаного вище обвинувального акту.
06.04.2026 на адресу суду від прокурора надійшло клопотання про продовження дії обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Мотивуючи клопотання прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.02.2026 до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
20.02.2026 ОСОБА_5 звільнений з-під варти, у зв'язку із внесенням застави та уважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлені для підозрюваного у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби.
Зазначає, що зважаючи на норми чинного КПК, строк запобіжного заходу у виді застави є необмежений.
Водночас відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому зауважує, що відсутність в обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені судом обов'язки в повній мірі буде нівелювати мету застосування запобіжного заходу, яка визначена ст. 177 КПК України.
Вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також те, що термін дії обов'язків, покладених судом, у зв'язку із внесенням підозрюваним застави спливає, при цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а відтак є необхідність у продовженні строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України встановлених для обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, доводить тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, одинадцять разів судимий за вчинення умисних злочинів, переважно корисливого характеру. Така кількість судимостей свідчить про стійку антисоціальну спрямованість його поведінки, сформовану криміногенну установку та несприйняття вимог закону як обов'язкових до виконання. Йдеться не про поодинокий випадок, а про системність кримінальної діяльності.
Незважаючи на засудження 24.01.2024 Черняхівським районним судом Житомирської області до реального строку позбавлення волі, а також надану йому державою можливість умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, ОСОБА_5 не зробив належних висновків та вже 28.09.2025 самовільно залишив місце несення служби в умовах воєнного стану.
Факт самовільного залишення військової частини є прямим підтвердженням того, що підозрюваний схильний ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків та уникати встановленого порядку контролю за його поведінкою. Зазначене характеризує його як особу, яка вже реалізувала модель поведінки, спрямовану на переховування та уникнення відповідальності.
Крім того, інкриміновані йому кримінальні правопорушення за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, вчинених із корисливих мотивів. їх характер, спосіб вчинення та повторюваність свідчать про наявність у підозрюваного сталого наміру незаконного збагачення шляхом протиправного заволодіння майном. За відсутності законних стабільних джерел доходу та з урахуванням попередньої кримінальної історії існує обґрунтоване припущення, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання у виді тривалого позбавлення волі, ОСОБА_5 матиме мотив та реальні підстави для ухилення від суду.
Також доводить, не зменшився ризик впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням того, що частина доказової бази у провадженні грунтується саме на показаннях свідків, які побоюються кримінального минулого обвинуваченого, а їх процесуальна стійкість має істотне значення для досягнення завдань кримінального провадження. Перебування ОСОБА_5 на свободі створюватиме реальну, а не абстрактну загрозу впливу на таких осіб, оскільки він обізнаний про їх особу та місце проживання, має попередній досвід перебування у кримінальному середовищі та відповідні зв'язки, раніше вже демонстрував зневажливе ставлення до вимог закону та встановлених обмежень.
Зазначає, що ОСОБА_5 не має стійких соціально позитивних зв'язків, належної правослухняної поведінки в минулому та зневажливе ставлення до вимог закону, свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відтак, сторона обвинувачення вважає, що у зв'язку з наявністю вищезазначених ризиків, які наразі не зменшились та продовжують існувати, обвинуваченому необхідно продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження дії обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, з викладених у клопотанні підстав.
Обвинувачений в судовому засіданні зеперечень проти заявленого кдлопотання не висловив.
Представник Потерпілого ТОВ "Траш" в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За приписами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 7 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
За даними клопотання та відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.02.2026 до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.
20.02.2026 ОСОБА_5 звільнений з-під варти, у зв'язку із внесенням застави та уважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби.
Відповідно до вимог ч.1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Підставами для продовження застосування до ОСОБА_5 обов'язків прокурор зазначає обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При продовженні строку дії обов'язків (як і при продовженні строку запобіжного заходу) необхідно також оцінити і обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов'язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи (у цьому випадку - з моменту притягнення до кримінальної відповідальності), так і в подальшому, коли строк дії обов'язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90).
Таким чином, вирішуючи питання доцільності продовження дії обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК Ураїни у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу виді застави, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких злочинів.
Суд також дійшов висновку, що наявні і не зникли з часу обрання запобіжного заходу ризики, які передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які проживають з останнім в одному населеому пункті та особисто з ним знайомі, з метою спонукати/залякувати, тиснути до не надання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінальних правопорушень для уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, суд зауважує, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також суд ураховує і те, що у обвинуваченого відсутні стійкі соціально позтитивні зв'язки, належна правослухняна поведінка в минулому та зневажливе ставлення до вимог закону, зважаючи при цьому на кількість судимотей останнього, свідчить про небезпідставність посилання сторони обвинувачення на наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отож враховуючи викладене, оцінивши доводи прокурора, зважаючи на мету і підстави продовження строку дії обов'язків у кримінальному провадженні, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, враховуючи, що у судовому засіданні не встановлено наявності підстав для висновку, що з часу застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, встановлені в ухвалі слідчого судді від 18.02.2026 обставини змінилися, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, указане на думку суду буде достатнім і необхідним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження та запобіганню наявним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177,178,194, 199, 314-316 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону про продовження дії обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави - задовольнити.
2. Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черняхів Черняхівського р-ну Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;
3. Виконання зазначених обов'язків покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 12.06.2026 (включно).
4. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити для здійснення контролю до відділу поліції №1 ЖРУП № 1 ГУ НП в Житомирській області.
5. Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7