Справа № 286/299/26
Провадження № 1-кс/286/220/26
13 квітня 2026 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у кримінальному провадженні № 12025060500000319 від 02.09.2025 року клопотання слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та додані до клопотання матеріали, -
Відповідно до ч.2 ст.193 КПК України підозрюваному роз'яснено його права. , -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який є тяжкими злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний є жителем іншої області та проживає на віддаленій від місця проведення досудового розслідування території, а саме в селищі Чабани Чабанівської ТГ Фастівського району Київської області, що унеможливить органу досудового розслідування здійснювати за ним належний контроль, що у свою чергу також дозволить ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування. Також наявний обґрунтований ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою зміни і дачі ним показань на його користь. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі не будуть ним дотримані і є недостатньо ефективними для запобігання існуючим ризикам. Підозрюваний за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування та може утримуватися в умовах СІЗО та ІТТ. Йому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою не з каральних міркувань, а з метою виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.
Згідно з протоколом затримання особи від 11.04.2026 року підозрюваний затриманий в порядку ст.208 КПК України 11.04.2026 року о 12.00 год. Підозрюваний доставлений в приміщення суду 13.04.2026 року о 13.45 год., а в судове засідання за викликом суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного - о 15.30 год.
Факт надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, більше ніж за три години до початку розгляду цього клопотання слідчим суддею, посвідчений підписом підозрюваного на розписці про отримання примірника клопотання, поданих суду - 11.00 год. 13.04.2026 року.
Заслухавши думку прокурора, який просить задоволити клопотання слідчого у зв'язку з існуванням, визначених ст.177 КПК України ризиків; думку підозрюваного, який заперечує проти попереднього ув'язнення, водночас визнавши свою причетність до інкримінованого правопорушення, та його захисника, який заперечує проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і просить застосувати домашній арешт цілодобово або заставу; вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме: скоєнні умисних дій, виражених у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України наданням засобів, вчиненими щодо кількох осіб, з корисливих мотивів. Причетність до вчинення злочину підтверджується матеріалами досудового розслідування внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2025 року за № 12025060500000319, зокрема протоколом допиту підозрюваного від 11.04.2026 року, протоколами допиту свідків від 11.04.2026 року.
11.04.2026 року о 19.18 год. ОСОБА_4 у відповідності до ст.278 КПК України повідомлено про підозру. Тобто з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя враховує наявність у кримінальному провадженні вагомих доказів обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також обставини того, що підозрюваний, будучи уродженцем Кіровоградської області і там зареєстрованим, фактично проживаючи в Київській області в орендованому житлі в селищі Чабани Фастівського району, офіційно не працевлаштованим, нелегально підробляючи пасажирськими перевезеннями з використанням легкового автомобіля «Хюндай Акцент», НОМЕР_1 , скоїв кримінальне правопорушення на території Житомирської області. Відтак, проживання його в іншій області, віддаленій від місця проведення досудового розслідування території, унеможливить органу досудового розслідування здійснювати за підозрюваним належний контроль, що у свою чергу також дозволить йому переховуватися від органу досудового розслідування. Окрім того, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину та невідворотність покарання за його вчинення, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від проведення досудового слідства та суду. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту чи особистого зобов'язання, оскільки такі не будуть ним дотримані і є недостатньо ефективними для запобігання існуючим ризикам.
Крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного - не судимий, його вік - повних 55 років, стан здоров'я - відсутність показань до стаціонарного лікування та заборон утримуватися в умовах СІЗО, соціальні зв'язки - неодружений, дітей немає, матеріальне становище - непрацевлаштований, відсутній стабільний дохід, що в сукупності фактично унеможливлює запобігання встановленим ризикам у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задоволити, а до підозрюваного застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Частиною 5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено на рівні 3328 гривень.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочинів, у яких обвинувачується підозрюваний, його сімейний та майновий стан, зокрема наявність постійного місця роботи.
Відтак, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та враховуючи існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також враховуючи недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків; зважаючи на особу підозрюваного та його майновий стан для визначення розміру застави, яка буде достатньою для забезпечення виконання ним, обов'язків передбачених КПК України, керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
1.Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання і закінчується 10 червня 2026 року включно.
2. Визначити заставу у розмірі шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199680 грн. (сто дев'ятосто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень), яка може бути внесена у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок суду у будь-який момент строку тримання під вартою.
У разі внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов'язки:
1) прибувати по кожному виклику до слідчого, прокурора, суду у визначений час;
2) не відлучатися за межі Фастівського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/навчання.
4) у разі наявності у підозрюваного паспорта для виїзду за кордон, здати його на зберігання до ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
У разі невиконання підозрюваним зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
3.Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4.Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
5.Копію ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1