П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24919/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Казанчук Г.П.,
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати частини доходів,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, 26 березня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 (надалі - апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просять поновити строк на оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2026 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме: вказати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 299 КАС України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
03 квітня 2026 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшли Додаткові пояснення у справі, в яких апелянт зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не є юридичною особою стоїть на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , що не давало змогу зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для реєстрації в ЄСІТС потрібно було здійснити певні дії на які необхідний певний час. Військовою частиною НОМЕР_1 09.01.2026 року було надано доступ до зареєстровано електронний кабінет ЄСІТС представнику військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Для подальшої роботи було надано електронний ключ а саме Алмаз -1 для авторизації в електронному кабінеті. Враховуючи що рішення по справі не було направлено до військової частини НОМЕР_1 по адресу АДРЕСА_1 не змогла вчасно подати апеляційну скаргу. У подальшому, після надання доступу до електронного суду 01.03.2026 року військова частина ознайомилась із рішенням суду по справі №420/24919/25.
Колегія суддів дослідивши доводи апелянта щодо поновлення строку звернення до суду із апеляційною скаргою зазначає наступне.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах електронної справи, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року про відкриття спрощеного позовного провадження доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 28.07.2026 року о 19:00.
04 серпня 2025 року представником Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 через систему Електронний суд було подано відзив на позовну заяву.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 30 вересня 2025 року, копію якого направлено Військовій частині НОМЕР_1 до Електронного кабінету.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах електронної справи, рішення суду від 30.09.2025 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 30.09.2029 року о 21:44.
Апеляційну скаргу разом з додатками подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду через систему Електронний суд 26.03.2026 (після спливу більше п'яти місяців), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих підстав, які б реально перешкоджали подати апеляційну скаргу в строки передбачені КАС України.
Доводи, викладені у Додаткових поясненнях щодо реєстрації в ЄСІТС лише 09 січня 2026 року, спростовані наведеними доказами про отримання в електронному кабінеті Електронного суду копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, поданням відзиву через Електронний суд, а також тим, що Військова частина НОМЕР_1 зареєстрована в ЄСІТС іще в жовтні 2024 року.
При цьому, факт отримання доступу до ЄСІТС одного із представників Військової частини НОМЕР_1 жодним чином не вплива на перебіг строку звернення із апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, що з моменту введення в Україні воєнного стану органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження.
Суд зазначає, що налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення російської федерації на територію України не можуть вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Тобто, як обставиною, з якою пов'язаний відлік строку, на переконання колегії суддів, це є обізнаність Військової частини НОМЕР_1 із рішенням Одеського окружного адміністративного суду, яке було отримано 30 вересня 2025 року.
Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Підставою для поновлення строку мають бути такими, що реально перешкоджали чи унеможливлювали звернутись протягом більш як п'яти місяців до суду із апеляційною скаргою. Апелянтом таких причин не наведено.
Так, при належному та добросовісному відношенню до своїх прав та виконання своїх обов'язків відповідач не був позбавлений можливості подати адміністративну скаргу у строк, встановлений законодавством, проте таким правом не скористався.
Крім того, колегія суддів зауважує на необхідності достримання принципу юридичної визначеності, що виключає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке набрало законної сили, без належних на те підстав.
Інших доводів пропуску строку, які б перешкоджали подати апеляційну скаргу в строк передбачений КАС України, апелянтом не зазначено та доказів на підтвердження своїх доводів також до суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, колегією суддів також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя доповідач Г.П. Казанчук
Судді Ю.М. Градовський
О.В. Єщенко