Ухвала від 13.04.2026 по справі 420/29209/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29209/25

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2026р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №35944/15-32-07-07-23 від 10.07.2025р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.

23.03.2026 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 року було задоволено подане ГУ ДПС в Одеській області клопотання та продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №420/29209/25.

06.04.2026 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що ДПС є бюджетною та неприбутковою установою та не є розпорядником і отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення або стабільного бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору.

Апелянт посилався на те, що бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються для ГУ ДПС в Одеській області не своєчасно та не в повній мірі (в тому числі через введення військового стану), це призвело до неможливості відпрацювання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду та сплати судового збору.

Апелянт зазначив, що станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 складає 0 грн. і відповідна обставина є незалежною від волі Головного управління ДПС в Одеській області та реально перешкоджає доступу до правосуддя й здійснення належного оскарження рішень суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, Головне управління ДПС в Одеській області просить П'ятий апеляційний адміністративний суд врахувати майновий стан органу, що полягає у неможливості здійснення вчасної оплати судового збору за даною справою, та відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України відстрочити сплату судових витрат ГУ ДПС в Одеській області за подачу апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 420/29209/25.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

В даному випадку скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в заявленому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на наступне:

За приписом частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню сплати судового збору, з метою надання апелянту можливості виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 11.03.2026 року та реалізувати право на доступ до правосуддя, колегія суддів доходить висновку про можливість продовження Головному управлінню ДПС в Одеській області строку для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 року, на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 132, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/29209/25.

Продовжити Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №420/29209/25.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук

Попередній документ
135634132
Наступний документ
135634134
Інформація про рішення:
№ рішення: 135634133
№ справи: 420/29209/25
Дата рішення: 13.04.2026
Дата публікації: 15.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.02.2026)
Дата надходження: 26.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення