154/223/26
2/154/605/26
13 квітня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мазій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 16.01.2026 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувають у шлюбі, який зареєстровано 15.07.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, про що зроблено актовий запис № 626.
Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що через кілька років після одруження з відповідачем почали виникати розбіжності, причиною яких стали різні погляди на сімейне життя та подружні обов'язки та характери, в результаті чого сімейні стосунки погіршилися. Непорозуміння і суперечки створили напружену атмосферу, що негативно впливає на обох. Зазначає, що близько шести місяців вони не проживають разом, а тому вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе та просить розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою суду від 27.01.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10.03.2026 сторонам надано строк для примирення один місяць, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 10.04.2026 року поновлено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак представник позивача подала до суду заяву, в якій просить позов задовольнити, проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення, просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Згідно ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя (п.10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу- одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч.2 ст.104, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 15.07.2012 року зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, про що зроблено актовий запис № 626.
За час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Причиною розірвання шлюбу є непорозуміння, котрі виникають між подружжям. Сторони примирюватись та зберігати шлюб не бажають.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, які не сприяють збереженню їх сім'ї.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам сторін та їх дітей, оскільки сім'я сторін розпалась і надалі її зберігати недоцільно, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12,81,89 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15.07.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 626, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі надіслати учасникам справи.
Повний текст рішення суду складений 13.04.2026.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя А.М. Лутай