13 квітня 2026 р. Справа № 440/11391/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, повний текст складено 01.01.26 по справі № 440/11391/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» в якому просила :
визнати протиправною бездіяльності Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008;
зобов'язати Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008;
визнати протиправними дії Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо неврахування вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.07.2021;
зобов'язати Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.07.2021 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
визнати протиправною бездіяльность Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо не включення при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення;
зобов'язати Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходила службу у спірний період, під час звільнення позивача відповідач не здійснив нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008, а також за періоди з 01.03.2018 по 02.07.2021 сум індексації-різниці з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Також, відповідач здійснив нарахування та виплату одноразової допомоги у разі звільнення без включення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008.
Зобов'язано Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 21.07.2021 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.
Зобов'язано Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованій величині 4 463.15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.07.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), з урахуванням цього рішення суду та з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в період проходження служби та під час звільнення позивач з будь-якими скаргами та претензіями, в тому числі і з приводу проведення індексації грошового забезпечення до адміністрації установи не зверталася. Посилається на те, що відповідач - державна установа «Надержинщинська виправна колонія ( №65)» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально- виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Діяльність виправної колонії контролюється та координується Міністерством юстиції, Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань. Виправна колонія є бюджетною неприбутковою установою. Вказує, що з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу є липень 2013, з 01.01.2017 - січень 2017, а з 01.03.2018 - березень 2018. При нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 по 31.12.2016 Державна установа «Надержинщинська виправна колонія ( № 65)» застосовувала в якості місяця підвищення посадового окладу - липень 2015, а тому діяла правомірно та в межах визначеного законом порядку. При нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2017 по 28.02.2018 Державна установа «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» застосовувала в якості місяця підвищення посадового окладу - січень 2017, а тому діяла правомірно та в межах визначеного законом порядку. Також зазначає, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 становить 6 667.50 грн (сума грошового забезпечення за лютий 2018 - 3 149.00 грн суми грошового забезпечення за березень 2018 року - 9 816.50 грн.) Отже, виходячи із зазначеного вище, слідує, що розмір підвищення грошового доходу позивача у сумі 6 667.50 грн. перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018) 4 463.15 грн та у силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у відповідача були законні підстави не виплачувати позивачу індексацію різницю грошового забезпечення в сумі 4 463.15 грн. у період з 01.03.2018 та не враховувати в одноразову грошову допомогу при звільненні та в компенсацію з не використану щорічну відпустку.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходила службу у відповідача у спірний період, що підтверджується довідкою відповідача від 03.09.2025 № 15/11/3480-25 та наказом № 72/ОС-21 від 29.06.2021 «Про особовий склад».
Позивач звернулась до відповідача з заявами провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 та із заявою провести виплату одноразової грошової допомоги з врахуванням індексації при розрахунку одноразової допомоги при звільненні.
Листами від 13.08.2025 № 15/10-36-25/Б-18, від 14.08.2025 № 15/10-38-25/Б-19, № 15/10-40-25/Б-21 відповідач надав позивачу довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення при звільненні за період 01.12.2015 по 02.07.2021, щодо індексації грошового забезпечення та щодо розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації в неналежному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, починаючи з грудня 2015, повинен застосовувати січень 2008, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком № 1078. Також суд зазначив, що довідкою відповідача про розмір та складові грошового забезпечення позивача підтверджений розмір грошового забезпечення у період з 01.02.2018 по 28.02.2018 становив - 16 031.72 грн., а у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 - становив - 11 538.47 грн. Отримане грошове забезпечення у березні 2018 позивачем на 4 493.25 грн. було меншим за отримане грошове забезпечення у лютому 2018. Отже, у відповідача виник обов'язок з 01.03.2018 вираховувати індексацію-різницю в розмірі 4 463.15 грн. (сума індексації за березень 2018) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто за спірні періоди з 01.03.2018 по 21.07.2021. Також суд зазначив, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується й одноразова грошова допомога при звільненні. У спірному випадку позовні вимоги щодо виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення із 01.03.2018 задоволені судом, то наявні і підстави для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки одноразова грошова допомога та грошової компенсації за невикористану основну відпустку при звільненні обраховується із грошового забезпечення станом на момент звільнення.
Частково погоджуючись з висновками, викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України № 2011-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону України № 2011-ХІІ).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України № 2011-ХІІ).
За приписами абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону України № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон України № 2713-IV), умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України № 2713-IV встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).
Відповідно до пункт 3 Порядку № 925/5, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 925/5, виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.
Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в державних підприємствах Державної кримінально-виконавчої служби України, грошове забезпечення виплачується за рахунок і в межах коштів відповідних підприємств.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 925/5, грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання особи рядового чи начальницького складу.
Відповідно до пунктів 9-10 Порядку № 925/5, підставою для виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу є наказ: органу або установи про призначення на штатну посаду, яка відноситься до його номенклатури, про присвоєння спеціального звання, встановлення конкретного розміру посадового окладу (тарифного розряду за посадою), підвищень до посадових окладів, надбавок та доплат, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення; навчального закладу про зарахування на навчання; про зарахування у розпорядження; про усунення від виконання службових обов'язків за посадою, відсторонення від виконання службових повноважень.
Посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, підвищення посадового окладу, надбавки та доплати, інші виплати особам рядового і начальницького складу виплачуються (припиняються): із дня підписання наказу про призначення на штатну посаду, зарахування на навчання до навчального закладу, присвоєння спеціального звання або з дня, зазначеного в наказі; до дня підписання наказу про звільнення з посади чи служби, відрахування, закінчення навчання або про скасування встановлених надбавок та доплат, інших виплат або до дня, зазначеного в наказі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон України № 1282-ХІІ).
Згідно зі ст. 1 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Приписами ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка згідно змінам, внесених згідно із Законом України № 911-VIII від 24.12.2015).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі по тексту - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотки).
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078, якою, в тому числі, внесено зміни, якими поширено його положення для новоприйнятих працівників, що застосовується з 01.12.2015:
«Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник».
При цьому, загальне правило визначення базового місяця для нарахування індексації встановлено у п. 5 Порядку № 1078:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».
Отже, з аналізу пунктів 2, 5 Порядку №1078 випливає, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19 та від 24.09.2020 у справі № 806/2883/17.
Відповідно до пункту 14 цього Порядку, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає у тому, що «…обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».
Отже, з 01.12.2015 змінились правила визначення базового місяця, згідно з якими базовим для нарахування індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Іншого правила з 01.12.2015 чинне законодавство не містило.
Відтак, для особи, яка проходила службу, обчислення індексу споживчих цін з 01.12.2015 мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що Постановою № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294, вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.
При цьому, Постановою № 1036 внесено зміни до Постанови № 1294.
Так, згідно з пунктом 2 Постанови № 1036, яка набрала чинності 01.01.2017, затверджено нову схему посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань.
Отже, з 01.01.2017 (дата набрання чинності Постановою № 1036) підвищились розміри посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань та посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про те, що посадовий оклад позивача змінився з січня 2017 знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби був встановлений у січні 2008 (Постанова № 1294), однак, у січні 2017 відбулося підвищення такого розміру (Постанова № 1036), а у подальшому - у березні 2018 (Постанова № 704).
Отже, з 01.01.2017 й надалі до нормативного регулювання зміни розміру посадових окладів та грошового забезпечення, а саме, по 28.02.2018, базовим місяцем при обрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби є січень 2017 року, що відповідає пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з місяця збільшення посадового окладу, а не січень 2008, як вважав позивач.
У свою чергу, січень 2008 має бути базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 31.12.2016.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018, позивач проходила службу у Державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».
Базовим місяцем при визначенні розміру індексації грошового забезпечення позивача у період з грудня 2015 був липень 2013, з січня 2017 базовим місяцем був січень 2017, а з січня 2018 базовим місяцем був січень 2018, що також не заперечується сторонами у справі.
Отже, враховуючи те, що позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 не виплачувалася із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання такої бездіяльності протиправною та задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Разом з цим, з огляду на правомірне використання відповідачем січня 2017 в якості базового при обрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2017 по 28.02.2018, що відповідає приписам Порядку № 1078 з урахуванням Постанови № 1036, колегія суддів вважає, що права позивача в цій частині позовних вимог не є порушеними, а підстави для задоволення позову - відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 та зобов'язання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, що свідчить про обґрунтованість вимог апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення у вказаній частині.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо неврахування вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.07.2021та зобов'язання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.07.2021 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, колегія суддів зазначає наступне.
За визначенням, наведеним у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.06.2023 у справі № 120/6277/22, від 31.07.2024 у справі № 200/4613/22, від 02.09.2024 у справі № 280/4009/23, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Водночас щодо «фіксованої» суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон України №1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що у березні 2018 як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Разом з цим, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 15.08.2024 у справі № 620/7524/23, від 19.09.2024 у справі №3 80/10597/23 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи.
Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 02.07.2021, розрахованої із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Довідкою відповідача про розмір та складові грошового забезпечення позивача підтверджений розмір грошового забезпечення у лютому 2018 становив - 16 031.72 грн, а у березні 2018 становив - 11 538.47 грн.
Отже, отримане грошове забезпечення позивача у березні 2018 року не збільшилось, а зменшилось.
За цим, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 становить 6 667.50 грн (сума грошового забезпечення за лютий 2018 року - 3 149.00 грн; сума грошового забезпечення за березень 2018 - 9 816.50 грн), спростовуються матеріалами справи.
Суд враховує, що величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 - 103,8% = 1,038; квітень 2008 - 103,1% - 1,031; травень 2008 - 101,3% = 1,013; вересень 2008 - 101,3% - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) х 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; жовтень 2008 - 1,01,7% = 1,017; листопад 2008 - 101,5% = 1,015; грудень 2008 - 102,1% = 1,021; січень 2009 - 102,9% = 1,029; лютий 2009 - 101,5% = 1,015; березень 2009 - 101,4% = 1,014; травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; червень 2009 - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; листопад 2009 - 101,1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; лютий 2010- 101,9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 100,9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; грудень 2010 - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100,3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; квітень 2011 - 101,3% = 1,013; червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100,2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% (червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100,2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99,9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; квітень 2014 - 103,3% = 1,033; травень 2014 - 103,8 = 1,038; липень 2014 - 101,4% = 101,0% (червень 2014) х 100,4% (липень 2014) = 1,014; вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; жовтень 2014 - 102,4% = 1,024; листопад 2014 - 101,9% = 1,019; грудень 2014 - 103,0% = 1,030; січень 2015 - 103,1% = 1,031; лютий 2015 - 105,3 = 1,053; березень 2015 - 110,8% = 1,108; квітень 2015 - 1,14% = 1,140; травень 2015 - 102,2% = 1,022; листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201,5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201,6) х 101,0% (березень 201,6) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101,1% (січень 2017) = 1,038; квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 201,7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,037; липень 2017 - 103,13% = 101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; січень 2018 - 103,44% = 1,00,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201,7) х 101,5% (січень 2018) = 1,034.
Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3 %.
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762.00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
Сума можливої індексації складає 4 463.15 грн (1 762.00 грн х 253.30%/ 100), яка є більшою за розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 (0 грн), що є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Отже, у даному випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 позивача складає 4 463.15 грн, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4 463.15 грн - 0 грн).
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 21.07.2021 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 та зобов'язання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованій величині 4 463.15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.07.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо задоволених вимог позову про визнання протиправними дій Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов'язання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), з урахуванням цього рішення суду та з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.9 Закону України № 2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону України № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічний правовий підхід щодо юридичної природи індексації та її врахування у складі грошового забезпечення при обчисленні такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні, викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 30.04.2021 у справі № 620/561/20, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, з частковим скасуванням рішення суду.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 по справі № 440/11391/25 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 по справі № 440/11391/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий