13 квітня 2026 р. Справа № 520/32535/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/32535/25
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини"
про стягнення штрафних санкцій,
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - позивач, ГУ Держпроспоживслужби в Сумській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини", в якому просило суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» (ЄДРПОУ: 43650883, адреса: 61038, м. Харків, Білостоцький в'їзд, буд. 3) на користь Державного бюджету (р/р 31118106018002, одержувач Держбюджет м. Суми, код одержувача 37970593, банк одержувача - Державне казначейство України, МФО 899998), штрафні санкції за порушення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень), згідно рішення про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №08 від 21.05.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позовну заяву ГУ Держпроспоживслужби в Сумській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та надати докази на підтвердження поважності таких причин; позовної заяви із зазначенням повного найменування відповідача.
29.12.2025 представником позивача до суду подано заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини" про стягнення штрафних санкцій - повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з позовом 12.12.2025 позивач пропустив передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) тримісячний строк звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску такого строку на вимогу суду не надав, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини 2 статті 123 КАС України.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026.
Скаржник звертає увагу на те, що у результаті кадрових змін в ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області сектор правового забезпечення залишився без завідувача сектору та спеціалістів по причині, що його завідувач Анастасія Міщенко увільнилася до добровольчого формування територіальної громади (наказ від 25.07.2025 №360-к, додається), головний спеціаліст ОСОБА_1 звільнився з займаної посади (наказ від 21.07.2025 №346-к, додається), головний спеціаліст Світлана Дяговець перебувала у щорічній відпустці (наказ від 31.07.2025 №562-від та від 27.08.2025 №580-від), яка переривалася листами непрацездатності (28.07.2025-01.08.2025, 04.08.2025-13.08.2025, 14.08.2025-15.08.2025, 16.08.2025-22.08.2025, 05.09.2025-12.09.2025).
24 липня 2025 року на посаду головного спеціаліста сектору правового забезпечення наказом (наказ від 23.07.2025 № 352-к) було призначено Зейналова Алі Ілхама Огли, та 25 липня 2025 року на нього було покладено виконання обов'язків завідувача сектору правового забезпечення (наказ від 25.07.2025 №357-к) Неочікуване подвійне навантаження призвело до подвоєння адміністративного та функціонального навантаження в умовах відсутності відповідного досвіду на посаді.
Апелянт зазначив, що при покладанні обов'язків в.о. завідувача сектору на Алі Зейналова, не відбулося належної передачі справ ні від ОСОБА_2 , ні від інших спеціалістів сектору правового забезпечення, а також не було доведено щодо особливостей роботи зі строковими документами і не ознайомлено з документами, що знаходилися на виконанні на той час. У день увільнення завідувача сектору правового забезпечення, Алі Зейналов в усній формі звернувся з проханням до ОСОБА_2 щодо передачі справ, які перебували на розгляді в секторі правового забезпечення, на що отримав відмову, тому справи сектору правового забезпечення не передавалися, що і було зафіксовано актом прийому-передачі.
На переконання апелянта, кадрові зміни в ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, у тому числі для подання позовної заяви до суду.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зауважив, що суд першої інстанції абсолютно правильно встановив, що позивач звернувся до суду з позовною заявою за цією справою з порушенням тримісячного строку, при цьому не надав заяву про поновлення пропущеного строку, не надав належного обґрунтування його пропуску та не підтвердив це належним доказами. Отже, суд першої інстанції прийняв абсолютно обґрунтоване та законне рішення про повернення позивачу позовної заяви по цій справі.
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
З аналізу вказаних вище норм КАС України та Закону № 877-V можна дійти висновку, що перебіг тримісячного строку звернення до суду із позовом про стягнення в судовому порядку суми штрафу, визначеного відповідним рішенням органу державного нагляду (контролю), починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення.
Вищенаведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11.07.2024 у справі № 620/4425/23.
Колегія суддів зазначає, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли внаслідок прийняття позивачем рішення про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №08 від 21.05.2025, яке направлено відповідачу 22.05.2025 та отримано ним 27.05.2025, отже, перебіг тримісячного строку на звернення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області з відповідним позовом до суду розпочався після спливу 15-денного строку з дня одержання відповідачем копії відповідного рішення - тобто з 12.06.2025, та завершився 11.09.2025.
Натомість, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін згідно вказаного рішення лише 12.12.2025, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позовну заяву ГУ Держпроспоживслужби в Сумській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та надати докази на підтвердження поважності таких причин; позовної заяви із зазначенням повного найменування відповідача.
На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 представником позивача 29.12.2025 до суду було подано заяву про поновлення процесуального строку. В обґрунтування заяви зазначено, що об'єктивними перешкодами для своєчасного звернення до суду слугувало: 1) попередній завідувач сектору Міщенко А.В., стосовно якої застосовано дисциплінарне стягнення, підписала контракт з ДФТГ та не здійснила передачу справ письмовим актом; 2) відсутність введення у посадові обов'язки та передачі досвіду ; 3) значне навантаження на сектор правового забезпечення в умовах кадрових змін, оскільки представник позивача обіймає дві посади, а саме головний спеціаліст та виконуючого обов'язки сектору правового забезпечення; 4) відсутність практичного досвіду роботи юристом, зокрема у сфері адміністративного судочинства; 5) необхідність одночасного опанування специфіки роботи установи, вивчення поточних справ та виконання поточних службових обов'язків. Сукупність зазначених обставин - відсутність практичного юридичного досвіду, раптове призначення на юридичну посаду без належної передачі справ, значне службове навантаження в умовах кадрових змін - об'єктивно перешкоджали своєчасній реалізації права на судовий захист у встановлені процесуальні строки.
Колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Водночас, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з відповідним позовом.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач зазначав про наявність об'єктивних, на його переконання, обставин, які перешкоджали своєчасній реалізації права на судовий захист у встановлені процесуальні строки: відсутність практичного юридичного досвіду, раптове призначення на юридичну посаду без належної передачі справ, значне службове навантаження в умовах кадрових змін.
Колегія судів не вважає наведені позивачем причини поважними, з огляду на наступне.
Позивач є суб'єктом владних владних повноважень, на якого покладено обов'язок діяти добросовісно, розсудливо та організовувати свою діяльність таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію наданих йому повноважень, у тому числі й щодо своєчасного звернення до суду.
Неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 22.12.2022 у справі №380/19423/21 та від 18 січня 2023 року у справі №200/7384/19-а.
Суд звертає увагу на те, що частиною 2, пунктами 6 та 7 частини 5 статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені представником позивача обставини щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними причинами, які пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання даної позовної заяви до адміністративного суду.
Крім того, дослідивши подану позивачем заяву про поновлення процесуального строку та додані до неї матеріали, суд встановив, що до неї позивачем не додана позовна заява із зазначенням повного найменування відповідача, як того вимагала ухвала суду від 18.12.2025.
Тож, позивачем на виконання ухвали суду від 18.12.2025 надано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду без зазначення обґрунтованих та поважних причин його пропуску, без надання відповідних доказів поважності таких причин та без надання позовної заяви із зазначенням повного найменування відповідача як того вимагала ухвала суду від 18.12.2025.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивачем належним чином не було усунено недоліки позовної заяви, така позовна заява підлягала поверненню позивачу.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 по справі № 520/32535/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий