13 квітня 2026 р. Справа № 520/29143/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету цивільного захисту України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., повний текст складено 15.01.26 по справі № 520/29143/25
за позовом ОСОБА_1
до Національного університету цивільного захисту України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного університет цивільного захисту України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України, які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській (далі - ГУ ПФУ в Харківській) області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
зобов'язати Національний університет цивільного захисту України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262- ХІІ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 Постанови № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 Постанови № 704, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо нездійснення підготовки та надання до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зобов'язано Національний університет цивільного захисту України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 Постанови № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 Постанови № 704, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національного університет цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968.96 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що позивачем пропущено строки звернення до суду з даним позовом. Вказує, що саме з дати звільнення зі служби, позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цим пов'язаний перебіг строку звернення до суду із даним позовом. Натомість, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 03.11.2025. Посилається на те, що Постановою № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, затверджених Постановою № 103 та внесено зміну до пункту 4 Постанови № 704. Пунктом 4 Постанови № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Враховуючи зазначене, відповідач не має правових підстав для оформлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на відповідний рік) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704. Також зазначає, що позивачем не підтверджено факту виплати станом на 01.01.2025 премії у середніх розмірах що виплачена належними та допустими доказами. Крім того, премія, не є складовою грошового забезпечення особи служби цивільного захисту, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України. Розмір цих складових грошового забезпечення не є постійним і визначається керівником в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік. Вказує, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії носять індивідуальний характер і залежать від результатів служби конкретної особи, індивідуальні заслуги якої не можуть бути поширені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. При цьому, встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами. Розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, залежить від складності, важливості, інтенсивності та умов служби, відповідно до особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління. Тобто, розмір надбавки за особливості проходження служби та премії залежить від особливості проходження служби та результатів роботи діючого службовця ДСНС. Разом з тим, позивач не є діючим службовцем ДСНС та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, аналіз вищевказаних норм та вивчення відповідних документів дає підстави вважати, що зі сторони відповідача, не порушувались права та не вчинялись неправомірні дії по відношенню до позивача.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України Закону України № 2262-XII.
Позивач 25.09.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку станом на 18.06.202 для перерахунку його пенсії з 01.07.2025 відповідно до примітки 1 Додатку 1 до Постанови № 704 в редакції пункту 4 Постанови № 704, який діяв на момент прийняття, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 1 січня 2025 для проведення перерахунку розміру його пенсії.
Листом Національного університет цивільного захисту України від 02.10.2025 № 8804-5799/8812 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01.01.2025.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 протиправними, позивач ініціював даний спір.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що з 18.06.2025 - з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Суд прийшов до висновку, що вимога позивача видати йому довідку станом на 18.06.2025 для перерахунку його пенсії з 01.07.2025 відповідно до примітки 1 Додатку 1 до Постанови № 704, який діяв на момент прийняття, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01.01.2025 (3 028.00 грн). Також суд прийшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 Постанови № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 Постанови № 704, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-XII).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103, внесені зміни постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020, дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові по справі № 400/6214/21 від 19.10.2022.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правових актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 Постанови № 704 з 29.01.2020 застосовувалась у наступній редакції:
«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
В свою чергу, 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» скасовано дію підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанови № 103 та внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Зазначені зміни набули чинності 20.05.2023.
Отже, з дати набуття чинності зазначених змін, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб визначено сталу величину у розмірі 1762 гривні, а не розмір прожиткового мінімуму.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025 діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, за якою грошове забезпечення військовослужбовців для обчислення пенсії розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
А відтак, з 01.07.2025 у позивача виникло право на перерахунок її пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що Національний університет цивільного захисту України відмовляючи у наданні позивачу про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 Постанови № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 Постанови № 704, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо твердження апелянта про те, що виготовлення оновленої довідки позивача в цьому випадку можливе тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення щодо перерахунку пенсій, то колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 № 160/8324/19.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо нездійснення підготовки та надання до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) та зобов'язання Національного університету цивільного захисту України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 Постанови № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 Постанови № 704, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії ОСОБА_1 .
З приводу доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого приписами частини 2 статті 122 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У спірних правовідносинах, позивач звертається за захистом свого порушеного права на перерахунок пенсії з огляду на неправильне визначення відповідачем відсоткового показника надбавки за особливості проходження служби та премії.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 дійшов наступних висновків:
«Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».
З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, неправомірні дії відповідача щодо нездійснення підготовки та надання до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025 впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
За таких обставин та усталеної практики Верховного Суду, висновки відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача у даній справі про правомірність його відмови позивачу у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії, з огляду на наведене вище, є необґрунтованими.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 по справі № 520/29143/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий