13 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/6501/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/6501/24.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 620/6501/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.08.2022, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, із застосуванням, як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.08.2022, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 30.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120093507).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 виправлено описку, допущену у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24, правильно зазначивши відповідача по справі «військова частина НОМЕР_1 », у відповідному відмінку (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120155182).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121357981).
03.12.2025 (згідно вхідного штампу суду) позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24, у якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 у строк - один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Запропоновано військовій частині НОМЕР_1 у строк до 09.12.2025 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження з доказами надсилання іншій стороні відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення суду по справі № 620/6501/24, 30 днів з дня отримання даної ухвали.
23.01.2026 (згідно вхідного штампу суду) від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення. В обгрунтування поданого звіту зазначено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 військовою частиною НОМЕР_1 було розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, та в подальшому щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки. Остання основна заявка-розрахунок датована 06.01.2026 №9. Відповідач зазначив, що після надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі, орієнтовну дату виконання рішення визначити не можливо у зв'язку із відсутністю фінансувань зазначених потреб.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі № 620/6501/24. Запропоновано ОСОБА_1 у строк до 29.01.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.
02.02.2026 (згідно вхідного штампу суду) від позивача надійшли письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.01.2026 - повернуто без розгляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 два місяці з дня отримання даної ухвали.
02.04.2026 (згідно вхідного штампу суду) від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення.
В обгрунтування поданого звіту зазначено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 військовою частиною НОМЕР_1 було розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, та в подальшому щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки. Остання основна заявка-розрахунок датована 06.03.2026 №263 (номер за порядком 42). Відповідач зазначив, що після надходження коштів на рахунок Військової частини НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі. Орієнтовну дату виконання рішення визначити не можливо у зв'язку із відсутністю фінансувань зазначених потреб. Відсутність фінансування також можна прослідкувати із заявки, в якій фігурують справи, які військова частина фізично не може виконати з 2024 року
Таким чином, станом на день подачі звіту військова частина НОМЕР_1 здійснила всі можливі дії в межах своєї компетенції задля виконання рішення суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі № 620/6501/24. Запропоновано ОСОБА_1 у строк до 08.04.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.
Від позивача у справі пояснення в установлений судом строк не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про встановлення судового контролю, оцінивши поданий боржником звіт, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У частині першій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За приписами частин другої, третьої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Частиною п'ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми в сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, в ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
В ухвалі від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19 Верховний Суд вважав за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат, визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої статті 382-3 КАС України.
При розгляді звіту суд враховує, що відповідно до відомостей Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (лист № 220/13/19753 від 04.04.2025) Міністерство оборони України, з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Прем'єр-міністром України доручено Міністерству економіки України підготувати проект рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Уряду питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 № 41883/1/1-24).
Міноборони, з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів, порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень, а також повторно звернулося до Мінфіну з пропозицією щодо перерозподілу бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення фінансового ресурсу, передбаченого для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям із подальшим його відновленням при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Судом встановлено, що відповідач не має наміру ухилитися чи перешкоджати виконанню судового рішення, подав відповідні заявки на виділення необхідних для виплати позивачу коштів та невідкладно після їх надходження буде вчинено дії щодо перерахування таких коштів на рахунок позивача.
Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо іншого не передбачено законом про Державний бюджет України.
Крім того, частинами першою та четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Отже, в силу нормативних приписів будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу додаткової винагороди, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед стягувачем заборгованості.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
За змістом частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень: не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.
Отже, на підставі долучених відповідачем документів, суд встановив, що відповідач вживав достатніх заходів для своєчасного та повного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24, а вказане рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу нарахованих коштів не виконано відповідачем з незалежних від нього обставин (відсутність бюджетних асигнувань, при тому, що головний розпорядник бюджетних коштів Міноборони вживає заходів з метою забезпечення виконання судових рішень.
Враховуючи, що передбачених частиною другою статті 382-3 КАС України підстав для відмови у прийнятті звіту судом не встановлено, тому, на думку суду, поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду у цій справі належить прийняти.
Керуючись статтями 14, 241-242, 248, 254, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 13.04.2026.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА