13 квітня 2026 року справа № 580/1143/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премії, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишено без змін.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак п. 2 постанови КМУ № 481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з 18.06.2025 року.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, однак відповідач відмовив у виготовленні та наданні такої довідки.
Ухвалою від 10 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.02.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву представниця відповідача зазначила, що після набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 14.01.2026 № 90/5, довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», можуть готуватися та видаватися виключно Північно-Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оскільки зазначений слідчий ізолятор є безпосередньо підпорядкованою установою цього міжрегіонального управління. Департамент з питань виконання кримінальних покарань відповідно до чинного нормативного регулювання здійснює такі повноваження виключно щодо осіб, які проходили службу в апаратах та установах, безпосередньо підпорядкованих Департаменту, що у даному випадку відсутнє.
Крім того, представниця відповідача вказала, що пенсійний Фонд після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
У межах своєї компетенції Мінсоцполітики, яке є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення, на відповідні запити Мін'юсту інформувало, що Постановою № 121 не визначено умови проведення перерахунку після 21.02.2018 (дати прийняття Постанови № 103), рішення щодо перерахунку пенсії особам, які мають на право на пенсію за Законом Кабінетом Міністрів України не приймалося (листи Мінсоцполітики від 17.07.2020 № 2260/0/5-20/29, зареєстрований в Мін'юсті 20.07.2020 за № 53873-61-20 та від 22.01.2020 № 2129/0/2- 20, зареєстрований в Мін'юсті 23.09.2021 за № 105123-32-21, від 06.02.2023 № 1359/0/2-23/54, зареєстрований в Мін'юсті за № 17552-26-23).
Також представниця відповідача зазначила, що суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
25.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить позов задовольнити повністю та зазначив, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог на складання і подачу до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії, із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки. доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025 року.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
На звернення позивача щодо видачі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 18.06.2025 листом № 5250/П-4791/3.2/11-25/9/23-25 від 17.11.2025 відповідач повідомив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змінами, внесеними нею до Порядку № 45, зобов'язано Міністерство юстиції України забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення особам, які проходили службу в органах, підрозділах, закладах та установах виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, в Державній кримінально-виконавчий службі України (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі та в Міністерстві юстиції України, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку пенсії з 01.01.2018. Інших рішень щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону Уряд на цей час не приймав.
Крім того, відповідач повідомив, що умови грошового забезпечення, зокрема розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України з 01 березня 2018 року не змінювалися, а тому для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 підстави відсутні.
Дії відповідача щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.07.2025 позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі -Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.
Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, ключовим питанням у цій справі є те, чи відбулося після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, як умови для перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Суд зауважує, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2102 грн.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2270 грн.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлювала у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2481 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2684 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3028 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 3028 грн.
Суд звертає увагу, що з урахуванням висновку, який виклав Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць як станом на 01.01.2024, так і станом на 01.01.2025 та на 18.06.2025 не змінювався і становив 3028 грн.
Отже, суд вважає, що позивач не має права на отримання довідки станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2025, адже у спірних правовідносинах відсутня ключова умова для перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ - збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.
Для отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивач звернувся із заявою до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Суд врахував, що відповідно до підпункту 32 пункту 3 Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 101/5 від 15.01.2026 (далі - Положення № 101/5), основними завданнями Департаменту є організація підготовки та подання матеріалів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Департаменту та з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань та таборів для тримання військовополонених, а також прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.
Згідно з підпунктом 64 пункту 4 Положення № 101/5 Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів щодо осіб, які проходили службу та були звільнені з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Департаменту та з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань та таборів для тримання військовополонених, для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 Положення про Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 90/5 від 14.01.2026 (далі - Положення № 90/5), територіальний орган Міністерства юстиції України - Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції України на території Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей.
Згідно з підпунктом 44 пункту 4 Положення № 90/5 територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення з осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам, які проходили службу та були звільнені з територіального органу, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, територіальних органів Державної пенітенціарної служби, правонаступником яких є Центральне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (крім управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області), безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.
Оскільки позивач проходив службу в Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», яка знаходиться за адресою: 20330, Черкаська обл., Уманський р-н, село Старі Бабани, то, враховуючи вищенаведені підпункти Положення № 90/5 та Положення № 101/5, суд вважає, що Департамент з питань виконання кримінальних покарань у спірних правовідносинах не є тим органом, який має видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Департамент з питань виконання кримінальних покарань (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.04.2026.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК