13 квітня 2026 року справа № 580/13254/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/13254/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
01.12.2025 вх.№59426/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №231650002073 щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до роботи за списком №1 періоди роботи на ВАТ “Черкаське Хімволокно» з 04.06.1996 до 27.03.2006 згідно записів 3-7 трудової книжки НОМЕР_2 .
05.01.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 20.02.2026 залучив співвідповідача, відповідно до ч.6 ст.48 КАС України розгляд розпочинається спочатку.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що позивач 18.07.2025 звернувся до органів ПФУ із заявою щодо нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 25.07.2025 №231650002073 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає позивач, що до стажу роботи має бути зарахований період роботи на ВАТ “Черкаське Хімволокно» з 04.06.1996 по 27.03.2006 роки згідно записів 3-7 трудової НОМЕР_2 . Позивач не повідомляє і не надає відомості про звернення із заявою про визначення стажу на пільгових умовах за Списком №1 Комісією.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надав до суду відзив 28.01.2026 за вх.№4408/26, у задоволенні позову просив відмовити, повідомив, що оскільки Позивач не набув необхідного пільгового стажу, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутні, порушень інтересів територіальними відділеннями Пенсійного фонду України не було, а відтак і адміністративний позов задоволенню не підлягає.
05.03.2026 вх.№11652/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області направило документи у справі, проте відомості щодо рішення Комісії про зарахування стажу до роботи за списком №1 не надане.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що 18.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до органів ПФУ із заявою про переведення пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003, призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняло рішенням від 25.07.2025 №231650002073, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям “офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародниха договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі- Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон № 1788 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 56 Закону № 1788-ХП передбачено, що до стажу зараховується, зокрема, період проходження військової служби.
Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 під час приймання документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі ст.62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роботодавець або його правонаступник має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами: виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №527/1655/17).
Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, що законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, тобто суд не може підміняти (у зарахуванні стажу чи призначенні пенсії) орган ПФУ, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). У науково-практичному коментарі до Закону України “Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний запис, було ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою. У разі відсутності правонаступника, запис робиться організацією вищого рівня, якій було підпорядковане підприємство, а за їх відсутності - обласним архівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя або держархівом при Раді Міністрів Криму (https://sud.ua/uk/news/ukraine/304465-kak-ispravit-oshibochnuyu-zapis-v-trudovoy-knizhke-sovety-ot-gostruda).
Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17 зазначив, що обов'язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Верховний Суд в постанові від 18.11.2022 за результатом розгляду справи №560/3734/22 зазначив: п.95 - основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники незалежно від місця останньої роботи, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за СПИСКОМ № 1, після досягнення 50 років та за умови наявності необхідного страхового стажу, а саме: чоловіки - за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.Однією з необхідних умов призначення пенсій за віком на пільгових умовах є проведення атестації робочих місць за умовами праці. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, яка набрала чинності 21.08.1992. Атестація має проводитися не рідше одного разу на п'ять років. У разі порушення терміну проведення чергової атестації періоди роботи працівників, що перевищують 5-річний період, не зараховуються до пільгового стажу. Для призначення даного виду пенсії, окрім документів, що підтверджують особу та набутий страховий стаж, особа має надати документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці. У разі коли підприємства розміщуються на тимчасово окупованих територіях або в районах проведення бойових дій, право на призначення пенсії на пільгових умовах може підтверджуватися за даними про спеціальний стаж, наявними в реєстрі застрахованих осіб. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Якщо підприємство ліквідовано, періоди пільгової роботи підтверджуються відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/dn/316374-umovy-pryznachennya-pensiyi-za-vikom-na-pilgovyh-umovah/).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та з урахуванням постанови КМУ 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії» Позивач не повідомляє чи звертався до Комісії з підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, чи розглянута його заява якою саме Комісією, сторони не просили залучати відповідну Комісію у спірних правовідносинах, тому у задоволенні вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області належить відмовити щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 зарахування до роботи за списком №1 періоди роботи на ВАТ “Черкаське Хімволокно» з 04.06.1996 до 27.03.2006 згідно записів 3-7 трудової книжки НОМЕР_2 як необгрунтованим.
Записи трудової книжки НОМЕР_2 містять записи за період з 04.06.1996 до 27.03.2006 (запис №3-7), проте документів щодо атестації робочих місць та /або покликання на недотримання Відповідачем частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» доводи позовної заяви не містять.
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом (https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311). Неправомірне позбавлення особи пенсії не узгоджується з принципом правової визначеності (п.88 рішення ВС у справі №360/3611/20).
Оскільки індивідуальний акт має бути мотивованим і зрозумілим для подальшого моделювання поведінки позивачем, то суд доходить висновку про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №231650002073 за відсутності сприяння особі у моделюванні поведінки щодопитань, які вирішуються Комісією, щодо обов'язку збирання доказів на підтвердження права позивача на пенсію відповідного виду, що належить скасувати.
Верховний Суд України у рішенні від 24.11.2015 року у справі № 816/1229/14 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття. У разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України). У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч.4 ст.245 КАС України).
Суд доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із роз'ясненням питань, що розглядає Комісія підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Принцип “належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились унаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
У частині вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» належить відмовити як передчасним, позаяк суд не перебирає реалізацію компетенції органу влади та адміністративного органу в особі відповідної Комісії під час здійснення адміністративних процедур, що відповідач покликаний втілювати під час адміністративної процедури на підcтаві принципів належного врядування.
За результатом аналізу змісту оскарженого індивідуального акта від 25.07.2025, оцінених доказів і перевірених доводів сторін, суд дійшов висновку про наявні підстави задовольнити адміністративний позов частково.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач сплатив 1211,20 грн (квитанція від 29.11.2025 №4), позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №231650002073 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення суду направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області [вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548]; Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 13.04.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА