Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2026 року справа № 520/8134/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить :
визнати протиправною бездіяльність (або рішення) військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування внаслідок травм, пов'язаних із захистом Батьківщини, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. № 168;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустках за станом здоров'я за загальний період з 07.03.2023р. по 22.10.2025р.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Крім того, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом досліджується дотримання позивачем строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду відповідно до приписів ст., ст. 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід мати на увазі, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Також слід враховувати, що поважними причинами пропущення строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За матеріалами позовної заяви позивач не згоден ненарахуванням та невиплатою спірної грошової допомоги за період з 07.03.2023р. по 22.10.2025р. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 01.04.2026р. засобами поштового зв'язку, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
За матеріалами та доводами позовної заяви, позивач проходив лікування та перебував у відпустці за станом здоров'я у період до 22.10.2025р., свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 № 2025-1125-1143-5347-7 сформовано 25.11.2025р., довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 1571/12303 видано 19.09.2025р., внаслідок чого позивач щонайбільше з листопада 2025 року мав змогу усвідомити порушення свого права.
Зазначаючи в позовній заяві заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовними вимогами в цій справі, позивач не навів а ні доводів на обгрунтування поважних причин пропуску строку звернення до суду, а ні доказів цього.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В даній справі позивач оскаржує бездіяльність відповідача з приводу не виплати грошової винагороди. Згідно частини 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За доводами позовної заяви, позивач звертався до Військової частини із заявою щодо про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., однак дату такого звернення позивач не зазначає. Згідно доказів, долучених до позовної заяви, відсутні докази наявності цієї заяви, її надіслання (вручення) відповідачу.
Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Автором позовної заяви вказані вимоги не дотримано.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу слід надати можливість надати до суду належну заяву про поновлення строку звернення до суду, а також докази на обгрунтування позовних вимог, викладених позивачем в його позовній заяві.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність надати до суду:
- обгрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, в якій викласти належні підстави для поновлення цього строку з наданням відповідних доказів;
- копії доказів, які свідчать про звернення позивача до відповідача з метою нарахування і виплати спірної грошової допомоги.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров