Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову
13 квітня 2026 року справа № 520/5625/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2026 без застосування максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 з обмеженням максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» після здійснення її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»; 4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку ст. 263 КАС України, витребувано докази.
Представник позивача 09.04.2026р. подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій заявив вимоги: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії з 01.01.2026 без застосування максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та у зв'язку з цим провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821; 3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 з обмеженням максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» після здійснення її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та у зв'язку з цим провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Як зазначив відповідач у своєму листі від 17.01.2026 № 2000-0203-8/9661 судове рішення виконуватимуся згідно Постанови № 821. Проте зазначена Постанова № 821 стала предметом судового оскарження та визнана Київським окружним адміністративним судом протиправною та нечинною (рішення від 04.03.2026 по справі № 320/51895/25). Отже на підставі викладеного вище, позивач заявляє про зміну предмету позову на найбільш ефективний спосіб захисту порушеного його права.
Вирішуючи юридичну долю податного стороною позивача процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, наведеною нормою передбачено, що позивач має право або змінити предмет позову, або підстави шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Окрім того, позивач може збільшити позовні вимоги шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову ч.1 ст.47 КАС України не передбачена.
При цьому, суд вважає, що зміна предмету позову повинна стосуватись виключно тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду, тобто існували у дійсності станом на календарну дату подачі первісного позову.
Окремо суд зважає, що уникнення судом надмірного формалізму та уникнення судом надмірної гнучкості у даному конкретному випадку означає, що ані зміна предмету позову, ані збільшення позовних вимог не повинно призводити до фактичної подачі нового адміністративного позову поза межами правил розподілу судових справ за ст.31 КАС України.
Отримана судом заява про зміну предмету позову не узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки доповнена іншою вимогою (іншим предметом) з окремими підставами позову з відповідними обставинами, а саме застосуванням відповідачем при виплати пенсії постанови КМУ №821 від 14.07.2025р.
Тож, з наведених міркувань поданий стороною позивача процесуальний документ не може бути прийнятий до провадження суду у межах справи №520/5625/26.
Окрім того, суд зазначає, що подана заява фактично додає нові вимоги, які мають відмінний від первісного позову предмет позову та підстави, тобто обставини, які обґрунтовують новий предмет позову, за які повинен бути сплачений судовий збір.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2026р. по справі №280/5706/25 наголосив, що при визначенні правової природи позовних вимог необхідно виходити не з їх формального викладення, а зі змісту, суті порушеного права та функціонального призначення кожної вимоги як способу судового захисту. Вимоги мають оцінюватися з точки зору їх самостійності, предмета доказування та здатності бути предметом окремої правової оцінки.
Суд підкреслив необхідність розмежування основних і похідних вимог: основні спрямовані безпосередньо на встановлення порушення та відновлення права, тоді як похідні випливають із них, мають допоміжний або технічний характер і спрямовані на реалізацію або конкретизацію способу виконання рішення. Такий підхід має забезпечувати дотримання принципів процесуальної економії та ефективного доступу до правосуддя, унеможливлюючи штучне дроблення позовних вимог і формальний підхід до їх оцінки.
Доказів сплати судового збору за нову заявлену вимогу немайнового характеру матеріали заяви не містять.
Тож, з наведених міркувань поданий стороною позивача процесуальний документ не може бути прийнятий до провадження суду у межах справи №520/5625/26.
До того ж суд ураховує, що згідно з ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.3 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №520/5625/26 відкрито - 17.03.2026р., а заява про зміну предмету позову була подана заявником - 09.04.2026р.
Клопотання чи заяви про продовження процесуального строку, або про поважність причин пропуску такого строку позивачем не заявлено.
Тож, з наведених міркувань поданий стороною позивача процесуальний документ не може бути прийнятий до провадження суду у межах справи №520/5625/26.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до остаточного переконання про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 47, 167, 241-243, 248, 256, 263, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 від 09.04.2026р. про зміну предмету позову - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко