Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 квітня 2026 р. № 520/677/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_9), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 , факт чого встановлений рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі № 641/511/24.
В період шлюбних відносин у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей: донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 01.08.2007 року Виконавчим комітетом Хатнянської сільської ради Великобурлуцького району харківської області складено актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 23.10.2018 року, виданим повторно Великобурлуцьким районним відділом ДРАЦ ГТУЮ у Харківської області та син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації народжень Виконавчого комітету Хатнянської сільської ради Великобурлуцього району Харківської області 12.12.2011 зроблено відповідний актовий запис за № 06, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 12.12.2011 Виконавчим комітетом Хатнянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
13.12.2022 ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ. Проходив службу у ВЧ НОМЕР_7 , що підтверджується даними військового квитка.
22.06.2023 за вих. № 501 ОСОБА_1 , як дружина, отримала від ІНФОРМАЦІЯ_5 сповіщення № 7, в якому було вказано, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання військового обов'язку з відсічі збройної агресії окупаційних військ російської федерації.
21.06.2023 третім відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_8 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 01.07.2023 за № 182, солдата ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 ураження КСП 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_7 (« ІНФОРМАЦІЯ_7 ») баражуючим боєприпасом типу Герань-2 (shahed 136), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 . Смерть пов?язана з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2282 від 11.07.2024 травма, поранення (11.05.2023) солдата ОСОБА_6 , 1982 року народження - травма, поранення, які призвели до смерті, та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
29.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Куп?янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, поданою в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про виплату одноразової грошової допомоги у зв?язку із загибеллю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_7 солдата ОСОБА_9 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2025 за вих. № 1171 пакет документів громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для отримання ОГД у зв?язку зі смертю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_7 солдата ОСОБА_12 були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
У вказаному пакеті документів містилися наступні додатки:. доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД; заява ОСОБА_1 від 29.08.2024; згода на обробку персональних даних ОСОБА_1 ;. копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 ;. копія свідоцтва про народження ОСОБА_8 ; копія паспорту та коду ОСОБА_8 ; копії довідок про взяття на облік ВПО стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть військовослужбовця ОСОБА_9 ; копія сповіщення сім?ї; копія лікарського свідоцтва про смерть № 50 від 04.10.2023; витяг про несудимість ОСОБА_1 ;. витяг про несудимість ОСОБА_8 ; витяг з реєстру територіальної громади; довідка з реквізитами карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 ; копія рішення суду у справі № 641/511/24 (провадження № 2-о/641/79/2024); копія грошового атестата № 381 від 12.04.20205; копія витягу з наказу про виключення № 182 від 01.07.2023; копія витягу про результати службового розслідування.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 отримала витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 за №181/168, згідно якого (пункт 44 протоколу): сину та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_8 від 21.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 02.09.2025 № 321/КЦ/12185 - в розмірі 2/3 частини 15000000 грн. в сумі 10000000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.
26.12.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Розумна О.О. отримала електронний лист (з копією витягу з протоколу засідання комісії МОУ) від 24.12.2025 за вих. № 220/13/133268 від Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якому повідомлялось про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року за № 112/в, Комісія, розглянувши подані документи, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка у заяві про призначення одноразової грошової допомоги зазначила себе дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_8 від 21.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 02.09.2025 № 321/КЦ/12185.
Так, розглядаючи документи, подані ОСОБА_1 , Комісія, із посиланням на положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (у редакції, що діяла на момент загибелі), статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній на дату смерті військовослужбовця, частину 1 статті 21 Сімейного кодексу України, дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відноситься до одного з подружжя, незважаючи на той факт, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі № 641/511/24 встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з травня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки встановлення судом факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_4 не створює підстав для набуття заявницею статусу одного з подружжя, та, відповідно, виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги.
Також у вказаному витязі зазначено, що на розгляд Комісії не надходили документи, які підтверджували б право ОСОБА_1 на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як утриманця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вищезазначене, пунктом 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_6 .
Із прийнятим рішенням ОСОБА_1 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що прийняте в порушення діючих положень законодавства України, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі за текстом - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон № 2011-XII, в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно п. 2 постанови КМУ 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Ті самі положення містяться і в наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, "Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану", де вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця та прийняття спірного у цій справі рішення).
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Повертаючись до предмета спору цієї справи, а саме протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскаржуване в даній справі рішення відповідача мотивовано саме тим, що позивач не набула статусу одного з подружжя померлого.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Як убачається з матеріалів справи, витягом з Наказу № 182 від 01.07.2023, витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК від 11.07.2023 за № 2282, сповіщення сім'ї № 7 від 22.06.2023 за № 501, витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 25.09.2025 за № 181/168, підтверджується той факт, що ОСОБА_13 загинув під час виконання ним обов'язків служби.
Оспорюване рішення відповідача мотивовано відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, крім того не надано документів, що підтверджують факт перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).
Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі № 641/511/24 встановлено факт проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з травня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вказаним рішенням судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_14 з травня 2006 року почали проживати однією сім'єю без офіційного оформлення відносин у органах реєстрації актів цивільного стану, мають двох спільних дітей, разом з якими проживали в одному будинку, вели спільне господарство, мали спільний побут, кошти та витрати.
Відтак, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова, винесеним у справі № 641/511/24, підтверджується факт того, що ОСОБА_13 спільно проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки з ОСОБА_1 , тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.
Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 06.04.2022 у справі № 826/9171/16.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 № 3515-IX статтю 16-1 Закону № 2011-XII викладено у редакції, у п. 4 якої передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи, що судом у справі № 641/511/24, рішення в якій набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2006 року і по день смерті ОСОБА_9 , спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, тобто фактично були подружжям, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в призначенні та виплаті ОСОБА_1 частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_9 є протиправною, та такою, що не ґрунтується на положенням діючого законодавства та суперечить усталеній судовій практиці.
Суд зауважує, що справа з тотожними правовідносинами вже була предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, яку суд враховує при розгляді даної справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла аналогічних висновків.
При цьому, у зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача.
Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.
Тобто, фактично змінами у Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII додатково легалізовано право цивільних дружин на отримання одноразової грошової допомоги.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_6 .
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов?язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в даній справі.
Аналогічний спосіб захисту порушених прав особи було застосовано у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 120/17960/23, а також підтримано Верховним Судом в постанові від 10.05.2024 у справі № 440/6725/23.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_9), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 .
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в даній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_9) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2 129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев?ять гривень 92 копійки).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях