Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 квітня 2026 року справа №520/28452/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Ніколаєвої Ольги Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання - Гончаренко Валерії Олегівни,
представника позивача за первісним позовом - Зонова Сергія Олександровича,
представника відповідача за первісним позовом - не з'явився,
представника позивача за зустрічним позовом - не з'явився,
представника відповідача за зустрічним позовом - Жданової Альони Сергіївни,
розглянувши у порядку загального провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить стягнути до бюджету України з відповідача суму податкового боргу в загальному розмірі 537 729,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків відповідач за первісним позовом має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань за платежем орендна плата з фізичних осіб.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Суд звертає увагу, що 23.10.2024 на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд надіслав до Єдиного державного демографічного реєстру запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 . У позовній заяві позивач зазначив, що місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідно до вказаної відповіді від 23.10.2024 №861986 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Через систему "Електронний суд" відповідач 09.12.2024 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Від представника відповідача 09.12.2024 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява у справі № 520/28452/24, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.06.2023 №6864278-2416-2027-UA63100070000048302, від 28.06.2023 № 6529029-2416-2027-UA63100070000048302, від 30.06.2023 №6864279-2416-2027-UA63100070000048302; від 28.12.2022 №698848-2416-2027-UA63100070000048302, від 28.12.2022 № 698849-2416-2027- UA63100070000048302, від 28.12.2022 №698850-2416-2027-UA63100070000048302, від 28.12.2022 №698691-2416-2027-UA63100010000016136, від 28.12.2022 №698692-2416-2027-UA63100010000016136, та прийняту на їх підставі податкову вимогу ГУ ДПС у Харківській області від 18.09.2023 №0007195-1307-2040.
В обґрунтування зустрічного позову позивач зазначав, йому не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення. Вважає, що нарахування ГУ ДПС в Харківській області є безпідставним та незаконним, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням чинного законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату боргу, до спільного розгляду з первісним позовом у справі №520/28452/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути до бюджету України з відповідача суму податкового боргу в загальному розмірі 537 729,56 грн, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач та представник відповідача по первісному позову (позивач та представник позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача по первісному позову у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні та у відзиві на зустрічний позов заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у його задоволенні, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті на законних підставах та скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено сторонами під час розгляду даної справи, Розглядом справи по суті встановлено, що Позивач по первісному позову стверджує, що станом на дату подання позовної заяви, ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 537 729,56 грн, який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по орендній платі за землю, визначених контролюючим органом згідно: податкового повідомлення рішення № 6864278-2416-2027-UA63100070000048302 від 30.06.2023, термін сплати - 17.12.2023 (зобов'язання - 87 410,40 грн, заборгованість - 87 365,73 грн (частина боргу зменшилась за рахунок переплати); податкового повідомлення-рішення № 6529029-2416-2027-UA63100070000048302 від 28.06.2023, термін сплати - 17.12.2023 (зобов'язання - 50 173,39 грн, заборгованість - 50 173,39 грн); податкового повідомлення-рішення № 6864279-2416-2027-UA63100070000048302 від 30.06.2023, термін сплати - 17.12.2023 (зобов'язання - 24 968,47 грн, заборгованість - 24 968,47 грн) податкового повідомлення-рішення № 698848-2416-2027-UA63100070000048302 від 28.12.2022 термін сплати - 07.04.2024 (зобов'язання 50 173,39 грн, заборгованість 50 173,39 грн); податкового повідомлення-рішення № 698849-2416-2027-UA63100070000048302 від 28.12.2022, термін сплати - 07.04.2024 (зобов'язання - 24 968.47 грн, заборгованість - 24 968,47 грн); податкового повідомлення-рішення №698850-2416-2027-UA63100070000048302 від 28.12.2022, термін сплати - 07.04.2024 (зобов'язання 87 410,40 грн, заборгованість - 87 410,40 грн); податкового повідомлення-рішення №698691-2416-2027-UA63100010000016136 від 28.12.2022, термін сплати - 07.04.2024 (зобов'язання - 114 629,70 грн, заборгованість - 114 576,46 грн, частина боргу зменшилась за рахунок переплати); податкового повідомлення-рішення № 698692-2416-2027-UA63100010000016136 від 28.12.2022, термін сплати - 07.04.2024 (зобов'язання - 949 939,07 грн, заборгованість - 949 939,07 грн).
Вказані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу форми “Ф» від 18.09.2023 №0007195-1307-2040 направлено контролюючим органом на адресу позивача за зустрічним позовом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Доказів добровільного погашення податкового боргу відповідачем по первісному позову матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 , вважаючи податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу форми “Ф» від 18.09.2023 № 0007195-1307-2040 протиправними, оскільки вони, на його думку, є неналежно направленими та не містять обґрунтування донарахувань, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зустрічною позовною заявою про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 67 Конституції України про те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Плата за землю - це обов'яковий платіж, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).
Отже, виходячи із змісту норм ПК України орендна плата за землю належить до загальнообов'язкових податків, а порядок її обчислення, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285 - 287 цього Кодексу.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК Ураїни та законами з питань митної справи. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 стаття 36 ПК України). Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (пункт 36.5 стаття 36 ПК України). Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 стаття 38 ПК України).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2 стаття 38 ПКУ).
Таким чином, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Істотними умовами договору оренди землі, як передбачено статтею 15 цього ж Закону, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.
Частинами пункту 1, 2 статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно пункту 288.1. статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2. стаття 288 ПК України, в редакції чинній на час укладення договору).
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3. стаття 288 ПК України, в редакції чинній на час укладення договору).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 нього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий помер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (пункт 286.5 стаття 286 ПК України).
Орендна плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 стаття 286 ПК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 27.01.2017 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області укладено наступні договори оренди:
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028) площею 42,8000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області - відповідно до договору оренди землі від 27.01.2017 б/н. Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 627167,38 грн. Відповідно до пункту 8 Договір укладено строком на 7 років з правом продовження. Згідно пунктом 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 50173,39 грн;
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6324585500:14:000:0066) площею 36,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області - відповідно до договору оренди землі від 27.01.2017 б/н, згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 1092629,96 грн. Відповідно до пункту 8 Договір укладено строком на 7 років з правом продовження. Згідно пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 87410,40 грн;
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039) площею 45,5411 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області - відповідно до договору оренди землі від 27.01.2017 б/н. Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 1432871,20 грн. Відповідно до пункту 8 Договір укладено строком на 7 років з правом продовження. Згідно пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 114629,70 грн;
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6324585500:15:000:0023) площею 13,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області - відповідно до договору оренди землі від 27.01.2017 б/н. Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 312105,83 грн. Відповідно до пункту 8 Договір укладено строком на 7 років з правом продовження. Згідно пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24968,47 грн;
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029) площею 40,8598 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області - відповідно до договору оренди землі від 27.01.2017 б/н. Згідно п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 1186738,37 грн. Відповідно до пункту 8 Договір укладено строком на 7 років з правом продовження. Згідно пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 94939,07 грн.
Отже, позивач у спірний період є платником орендної плати за користування наступних земельних ділянок:
- кадастровий номер 6324585500:06:000:0028, площею 42,8000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області,
- кадастровий номер 6324585500:14:000:0066, площею 36,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області,
- кадастровий номер 6324586500:03:000:0039, площею 45,5411 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області,
- кадастровий номер 6324585500:15:000:0023, площею 13,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області,
- кадастровий номер 6324586500:01:000:0029, площею 40,8598 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області.
Позивач за зустрічним позовом не заперечував, що ним укладалися зазначені договори та згідно пункту 2 договорів в оренду ОСОБА_1 передавалися землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля). Проте зазначає, що пункт 14 договорів оренди землі від 27.01.2017 року, які укладені між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Харківській області, встановлював, що земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Договори оренди укладені у 2017 році, а Фермерське господарство «Патріот-2021» створено ОСОБА_1 у 2021 році. Отже, платником орендної плати, на думку останнього, починаючи з 2021 року, є саме фермерське господарство.
Суд відхиляє зазначені доводи ОСОБА_1 з огляду на таке.
Статтею 125 Земельного Кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Пунктом 2 частини першої зазначеної статті визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, право власності/ користування земельними ділянками повинне бути оформлене та зареєстроване відповідно до законодавства.
Аналізуючи фактичні обставини справи та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивач за зустрічним позовом 28.02.2017 зареєстрував право оренди земельних ділянок за собою, ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_1 , як фізична особа, яка уклала договір оренди земельних ділянок, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства та зареєструвала за собою це речове право, сплачує орендну плату за вказані земельні ділянки.
Посилання ОСОБА_1 у зустрічному позові та у відзиві на первісний позов на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 30.06.2020 у справі №927/79/19, від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19 є необґрунтованим, оскільки фактичні обставини справ не є подібними.
Тобто, обставини зазначених справ суттєво відрізняються від фактичних обставин справи що перебуває на розгляді, не є подібними і відповідно у суду відсутні підстави для врахування зазначених правових висновків Верховного Суду при вирішенні спору.
Згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон України № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
За положеннями частини четвертої статті 1 Закону України № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі статтею 8 Закону України № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Згідно зі статтею 19 Закону України № 973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України № 973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.
З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «Патріот-2021», код ЄДРПОУ 44429246, співзасновником якого є ОСОБА_1 , зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 22.12.2021, тобто, майже через 5 років після укладення договорів оренди земельних ділянок.
До зустрічної позовної заяви позивачем долучено копію статуту ФГ «Патріот-2021», в пункті 6.3 якого зазначено склад земель, які будуть використовуватись фермерським господарством:
кадастровий номер 6324585500:06:000:0028, площею 42,8000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;
кадастровий номер 6324585500:14:000:0066, площею 36,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;
кадастровий номер 6324586500:03:000:0039, площею 45,5411 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;
кадастровий номер 6324585500:15:000:0023, площею 13,5000 га, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;
кадастровий номер 6324586500:01:000:0029, площею 40,8598 га, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області.
Суд, аналізуючи копію статуту ФГ «Патріот-2021», звертає увагу на те, що зазначений доказ не є достовірним у розумінні вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки долучена копія Статуту викладена в новій редакції станом на 2024 рік зі змінами, внесеними згідно протоколу № 1 зборів засновників ФГ «Патріот-2021» від 06.11.2024, та не відображає інформації щодо складу земель господарства у спірний період 2022-2023 років.
Також суд зазначає, що до матеріалів справи не додано установчий договір на створення ФГ «Патріот-2021», тобто, незрозуміло якою саме фізичною особою створене дане господарство, враховуючи, що за твердженням позивача земельні ділянки площею 45,5411 га (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039), площею 40,8598 га (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029), що розташовані за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області, та земельні площею 42,8000 га (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028), площею 36,5000 га (кадастровий номер 6324585500:14:000:0066), площею 13,5000 га (кадастровий номер 6324585500:15:000:0023), що розташовані за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області, знаходились в 2022-2023 роках в суборенді в ФГ «Калина - 2017», що узгоджується з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право суборенди зазначених земельних ділянок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФГ« Калина-2017» 21.12.2017 на строк 6 років 2 місяці та припинено 15.04.2024 щодо земельних ділянок площею 42,8000 га (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028 ), площею 36,5000 га (кадастровий номер 6324585500:14:000:0066), площею 13,5000 га (кадастровий номер 6324585500:15:000:0023) і 19.05.2025 щодо земельних ділянок площею 45,5411 га (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039), площею 40,8598 га (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029).
Тобто, вказані обставини підтверджують той факт, що зазначені земельні ділянки не використовувались у господарській діяльності фермерським господарством «Патріот-2021» в 2022-2023 роках.
Відтак, аналізуючи в сукупності усі наявні докази у справі вбачається, що ОСОБА_1 не доведено належними, достовірними та допустимими доказами факт використання зазначених земельних ділянок фермерським господарством «Патріот-2021» в 2022-2023 роках та передачі цих земельних ділянок до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу).
З приводу неврахування контролюючим органом суборенди земельних ділянок (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039) площею 45,5411 га, (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029) площею 40,8598 га, що розташовані за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області, та земельних ділянок площею 42,8000 га (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028), площею 6324585500:14:000:0066), площею 36,5000 13,5000 га га (кадастровий (кадастровий номер номер 6324585500:15:000:0023), що розташовані за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області, Фермерським господарством «Калина - 2017» слід зазначити наступне.
Згідно з частиною першою, другою статті 8 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (п. 288.6 ст. 288 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є землекористувач (орендар) земельної ділянки, то фізична та/або юридична особа, що орендує земельну ділянку державної або комунальної власності повинна самостійно виконати таке зобов'язання.
Отже, правовідносини при укладенні договорів суборенди земельних ділянок стосуються розрахунків за користування землею суборендарем ФГ «Калина-2017» перед Орендарем ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що незважаючи на укладення договорів суборенди зазначених земельних ділянок між ОСОБА_1 та ФГ «Калина-2017», орендар ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати орендну плату згідно договорів та норм ПК України за земельні ділянки (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039) площею 45,5411 га, (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029) площею 40,8598 га, що розташовані за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області та земельні ділянки площею 42,8000 га (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028), площею 6324585500:14:000:0066), площею 36,5000 13,5000 га га (кадастровий (кадастровий номер номер 6324585500:15:000:0023), що розташовані за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області, відповідно до договорів оренди, укладених 27.01.2017 року між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.
Стосовно твердження ОСОБА_1 , що контролюючим органом не дотримано порядку повідомлення про прийняті податкові повідомлення-рішення, не надіслано податкову вимогу у спосіб, передбачений статтями 42, 59 ПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 288.7 статті 288, пункту 286.5 статті 286, пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
Згідно із приписами п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно абзацу першого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, із аналізу наведених приписів статті 42 ПК України слідує, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслане у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків. З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом податкове повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
ГУ ДПС зазначає, що відповідно до положень пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 63.1 стаття 63 ПК України).
Контролюючий орган зазначає, що відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Пунктом 63.5 статті 63 ПК України передбачено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 45.1. статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Таким чином, із аналізу наведених норм ПК України слідує, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вважається належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пункті 42.4 цієї статті, за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків. Крім того, надіслане контролюючим органом податкове повідомлення-рішення та податкова вимога рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені на податкову адресу позивача за зустрічним позовом: с. Мар'ївка Красноградського району Харківської області.
Дана інформація також підтверджується листом Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 20.03.2024 № 1382/02.11-26 (вх. ГУ ДПС від 18.07.2024 № 64537/5/58), відповідно до якої за даними Реєстру територіальної громади громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: село Мар'ївка Красноградського району Харківської області.
З 2016 року, у відповідності до вимог п.3 Правил реєстрації місця проживання, затвердженої постановою КМУ від 02.03.2016 № 207 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Податкові повідомлення-рішення від 28.12.2022 № 698848-2416-2027 UA63100070000048302; від 28.12.2022№ 698849-2416-2027-UA63100070000048302; від 28.12.2022 № 698850-2416-2027-UA63100070000048302; від 28.12.2022 № 698691 2416-2027- UA63100010000016136; від 28.12.2022 № 698692-2416-2027 UA63100010000016136 надіслано ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 42 ПК України на його податкову адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 060073932030) та вручено 07.02.2024.
Податкові повідомлення-рішення UA63100070000048302, від 30.06.2023 28.06.2023 № 6864278-2416-2027 № 6529029-2416-2027 UA63100070000048302; від 30.06.2023 № 6864279-2416-2027-UA63100070000048302 надіслано ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 42 ПК України на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 060073932030) та повернуті за закінченням терміну зберігання 18.10.2023. Тобто, вважається, що зазначені ППР фактично вручені відповідно до вимог ПК України 18.10.2023.
Податкову вимогу надіслано ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 42 ПК України на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0600046819664) та повернуто за закінченням терміну зберігання 25.10.2023. Тобто, вважається, що податкова вимога фактично вручена відповідно до вимог ПК України 25.10.2023.
При цьому, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. На цю обставину Верховний Суд неодноразово звертав увагу у винесених постановах, зокрема, від 20.10.2020 у справі № 140/30/20, від 31.01.2024 у справі № 140/12235/21.
Аналогічні положення передбачені в пункті 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, відповідно до яких, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил.
Посилання ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві на той факт, що ним не були отримані оскаржувані документи, оскільки вони були направлені на адресу: с. Мар'ївка без зазначення вулиці та інших ідентифікуючих даних спростовуються тим, що податкові повідомлення-рішення від 28.12.2022 №698848-24162027-UA63100070000048302; від 28.12.2022 №698849-2416-2027 UA63100070000048302; від 28.12.2022 № 698850-2416-2027-UA63100070000048302; від 28.12.2022 № 698691-2416-2027-UA63100010000016136; від 28.12.2022 №6986922416-2027- UA63100010000016136 надіслано ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст. 42 ПК України на його податкову адресу: с. Мар'ївка Красноградського району Харківської області (без зазначення вулиці) засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 060073932030) та вручено ОСОБА_1 07.02.2024.
Також слід зазначити, що для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), яке зареєстроване до набрання чинності Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 №1871-IX (далі - Закон України № 1871-IX), особа може подавати довідку форми 13 про місце проживання.
У зв'язку з прийняттям Урядом 7 лютого 2022 року постанови № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».
Так, зокрема, довідка про реєстрацію місця проживання особи, форма якої була наведена у додатку 13, відповідно, до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, також втратила чинність. Тобто належним доказом реєстрації місця проживання з 01.12.2021 (дата набрання чинності Закону № 1871-IX) є витяг з реєстру територіальної громади.
Частиною третьою статті 26 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX визначено, що витяг із реєстру територіальної громади - це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу. Порядок формування витягу з реєстру територіальної громади встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, належним доказом реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за відповідною адресою є саме витяг з реєстру територіальної громади.
Відтак, долучена позивачем за зустрічним позовом довідка Олійниківського старостинського округу Красноградського району Харківської області від 03.12.2024 року №326 є недопустимим доказом в розумінні вимог статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адреса ОСОБА_1 - с. Мар'ївка Красноградського району Харківської області, яка зазначена в Реєстрі територіальної громади Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, що підтверджується інформацією селищного голови Сахновщинської селищної ради Красноградського району у листі від 20.03.2024 № 1382/02.11-26, копія якого наявна в матеріалах справи та відповідно на вказану адресу у відповідності до вимог статті 42 ПК України контролюючим органом направлялись податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.
Відтак, з огляду на зазначене, будь-яких порушень при направленні податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги судом не виявлено та контролюючим органом допущено не було.
Стосовно прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та твердження ОСОБА_1 , про те, що контролюючим органом проведено неправильний розрахунок орендної плати, оскільки нормативна грошова оцінка з 2017 року повинна змінитися і відповідно ставка орендної плати за 2022, 2023 мала б зазнати змін, суд зазначає наступне.
На думку ОСОБА_1 , розрахунок виконано не з того джерела (бази оподаткування), а отже прийняті ГУ ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки суперечать пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Суд зазначає, що твердження позивача за зустрічним позовом про неправильний розрахунок орендної плати є помилковим, оскільки Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України щороку на офіційному веб-сайті повідомляє про індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації Держгеокадастру, оприлюдненої в мережі Інтернет на сайті https://land.gov.ua/ коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Отже нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення за період 2017-2023 не змінювалась, що не вплинуло на розмір орендної плати за 2022-2023 роки. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік (1,051) необхідно застосовувати для обчислення плати за землю за звітний податковий 2024 рік.
Посилання ОСОБА_1 на порушення норм пункту 288.5 статті 288 ПК України при визначенні розміру орендної плати у договорах оренди землі є безпідставним, оскільки у всіх договорах (пункт 9) розмір орендної плати визначений на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки, що узгоджується з нормами Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів).
Також суд звертає увагу, що посилання представника позивача на зміну норм при набранні чинності Податковим Кодексом України, яке відбулось 01.01.2011 року, тобто за 6 років до укладення договорів оренди землі є безпіставним, оскільки не узгоджується з обставинами справи.
Судом встановлено, що нарахування орендної плати за землю ОСОБА_1 проведено контролюючим органом згідно п.9 договорів оренди землі від 27.01.2017.
Зокрема, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб: - податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Ф')
№ 6864278-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 30.06.2023, за 2023 рік щодо земельної ділянки площею 36,5000 га на суму 87410,40 грн;
№ 6529029-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 28.06.2023 за 2023 рік щодо земельної ділянки площею 42,8000 га на суму 50173,39 грн;
№ 6864279-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 30.06.2023 за 2023 рік щодо земельної ділянки площею 13,5000 га на суму 24968,47 грн;
№ 698848-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 28.12.2022 за 2022 рік щодо земельної ділянки площею 42,8000 га на суму 50173,39 грн;
№ 698849-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 28.12.2022 за 2022 рік щодо земельної ділянки площею 13,5000 га на суму 24968,47 грн;
№ 698850-2416-2027 UA63100070000048302 вiд 28.12.2022 за 2022 рік щодо земельної ділянки площею 36,5000 га на суму 87410,40 грн;
№ 698691-2416-2027 UA63100010000016136 вiд 28.12.2022 за 2022 рік щодо земельної ділянки площею 45,5411 га на суму 114629,70 грн;
№ 698692-2416-2027 UA63100010000016136 вiд 28.12.2022 за 2022 рік щодо земельної ділянки площею 40,8598 га на суму 94939,07 грн.
Дослідженням оскаржуваних податкових повідомлень-рішень встановлено, що:
розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6324585500:06:000:0028) за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 50173,39 грн;
розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6324585500:14:000:0066) за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 87410,40 грн;
розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6324586500:03:000:0039) за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 114629,70 грн;
розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6324585500:15:000:0023) за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24968,47 грн;
розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6324586500:01:000:0029) за рік - 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 94939,07 грн.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що контролюючим органом оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно нараховано ОСОБА_1 податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб та посилання позивача за зустрічним позовом є безпіставними.
Інші доводи позивача за зустрічним позовом суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правомірність нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з даними інформаційно - комунікаційних систем податкового органу, в інтегрованих картках платника (далі - ІКП) по громадянину ОСОБА_1 , станом на 17.09.2023 обліковувався податковий борг у сумі 15081,95 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У зв'язку з наявним податковим боргом, відповідно статті 59 ПУ України та відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 «Про затвердження порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків», затвердженого в Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 №902/30770 по громадянину ОСОБА_1 в автоматичному режимі на підставі даних інформаційно - телекомунікаційних систем сформована податкова вимога від 18.09.2022 № 0007195-1307-2040 з детальним розрахунком податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, податкову вимогу надіслано ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 42 ПК України на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0600046819664) та повернуто за закінченням терміну зберігання 25.10.2023. Тобто, вважається, що податкова вимога фактично вручена відповідно до вимог ПК України 25.10.2023.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Вказана податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та є чинною протягом усього строку безперервного існування податкового боргу з моменту утворення до повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
Грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України. У разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу контролюючий орган має виставити нову податкову вимогу.
Крім того, суд зазначає, що 25.12.2024 року ОСОБА_1 самостійно сплачено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, згідно:
податкового повiдомлення-рiшення №698691-2416-2027-UA63100010000016136 вiд 28.12.2022 в сумі 114576,46 гривень,
податкового повiдомлення-рiшення №698692-2416-2027-UA63100010000016136 вiд 28.12.2022 в сумі 94939,07 гривень, що свідчить про згоду позивача з нарахованими сумами.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав доказів відсутності або погашення ним податкового боргу в загальному розмірі 325 059,85 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим первісний позов до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню в частині стягнення до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 325 059,85 грн.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частиною п'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, та за відсутності понесення контролюючим органом судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 77, 139, 194, 205, 241, 246, 255, 293, 295 Кодексу адміністативного судочинства України, суд, -
Позовну заяву по первісному позову Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, будинок 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до Державного бюджету України з ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 325 059,85 грн (триста двадцять п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок).
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, будинок 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату боргу - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 13.04.2026.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА