Справа № 500/1193/26
13 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 24417,68 грн:
- по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 17217,68 грн на р/р UА538999980314050699000019751, МФО 899998, код одержувача 37977599, код бюджетної класифікації 18050400, банк одержувача Казначейство України (ЕАП);
- по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 7200,00 грн на р/р UA428999980313040198000019001, МФО 899998, код одержувача 37977599, код бюджетної класифікації 11011700, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб станом на 21.01.2026 року становить 17217,68 грн, яка виникла внаслідок його несплати згідно заяви від 12.07.2018 року про застосування спрощеної системи оподаткування. Крім того, за позивачем обліковується заборгованість з військового збору, яка станом на 21.01.2026 становить 7200 грн У зв'язку з несплатою боргу, який виник раніше, позивачем винесено податкову вимогу форми Ф №0000967-1301-1900 від 20.02.2025 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача. Оскільки відповідачем не сплачено вказану суму податкового боргу в добровільному порядку, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, поштове відправлення №R067117086183 повернулось на адресу суду. Згідно інформаційної довідки щодо відстеження даного поштового відправлення, сформованої через офіційний сайт АТ «Укрпошта», причиною повернення поштового конверту №R067117086183 та його невручення адресату є закінчення встановленого терміну зберігання.
31.03.2026 на виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/1193/26 розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа № 9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено з урахуванням строку розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України.
Дослідивши письмові докази та надавши правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 10.11.2025. (а.с.9-10)
Згідно відомостей ІКС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.07.2018 відповідач є платником єдиного податку ІІ групи. (а.с.18-21)
Відповідно до розрахунку суми позовних вимог, довідки про наявність податкового боргу платника податків ФОП ОСОБА_1 та Інтегрованої картки платника податку заборгованість за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» виникла за період з 20.09.2024 по 20.09.2025 та станом на 21.01.2026 становить 17217,68 грн. (а.с.11, 12, 22-24)
Також згідно розрахунку суми позовних вимог, довідки про наявність податкового боргу платника податків ФОП ОСОБА_1 та Інтегрованої картки платника податку заборгованість за платежем «військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» виникла за період з 20.01.2025 по 20.09.2025 та станом на 21.01.2026 становить 7200 грн. (а.с.11, 13, 25-26)
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаних сум податкового боргу у загальному розмірі 24417,68 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5 КАС України).
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) передбачає, що до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України).
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України)
Згідно пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (пункт 38.1. статті 38 ПК України).
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підрукт14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.1 статті 59 ПК України)
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4 статті 59 ПК України)
У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (пункт 59.5 статті 59 ПК України)
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. (пункт 42.1 статті 42 ПК України)
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (пункт 42.2. статті 42 ПК України)
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 ПК України)
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (пункт 95.4 статті 95 ПК України)
Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.
Враховуючи, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, тому предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Як встановлено судом, предметом стягнення у даній справі є сума податкового боргу в розмірі 24417,68 грн, яка за даними ІКП ФОП ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків згідно його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, які за позицією позивача є узгодженими, а тому підлягають сплаті.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груші (підпункт 2 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Об'єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом па 1 січня податкового (звітного) року (абзац 3 підпункт 1.2 пункту 16- 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (абзац 3 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (абзац 5 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 1.11 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюється контролюючими органами.
Відповідно до даних ІКП ФОП ОСОБА_1 станом на 30.09.2025 за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» обліковується недоїмка в сумі 17217,68 грн, яка виникла згідно її заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.07.2018.
Крім того, відповідно до даних ІКП ФОП ОСОБА_1 станом на 31.12.2025 за платежем «військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» обліковується недоїмка в сумі 7200 грн, яка виникла внаслідок нарахування єдиного податку з фізичних осіб згідно її заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.07.2018.
Оскільки вказані суми податкових зобов'язань відповідача на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України є самостійно узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тому набули статусу податкового боргу.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, то суд вказує наступне.
Аналіз наведених вище положень пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України свідчить про те, що у разі виникнення у платника податку податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога надсилається контролюючим органом та згідно вимог ПК України вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом була сформована податкова вимога форми Ф №0000967-1301-1900 від 20.02.2025 року на суму 4417,68 грн, з часу виставлення якої згідно відомостей Інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 податковий борг платника не переривався. (а.с.15)
Вказана податкова вимога була надіслана за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням, а тому в силу вимог пункту 42.2. статті 42 ПК України вважається врученою платнику податків. (а.с.16)
З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, а також того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 24417,68 грн.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 24417 (двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) гривень 68 коп., у тому числі:
- по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 17217 (сімнадцять тисяч двісті сімнадцять) гривень 68 коп. на р/р UА538999980314050699000019751, МФО 899998, код одержувача 37977599, код бюджетної класифікації 18050400, банк одержувача Казначейство України (ЕАП);
- по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 7200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп. на р/р UA428999980313040198000019001, МФО 899998, код одержувача 37977599, код бюджетної класифікації 11011700, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 квітня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 );
Головуючий суддя Мірінович У.А.