Справа № 500/6878/25
13 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 проставити відмітки у військовому квитку серія НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка ВЛК) від 10.03.2022 року, позивача ОСОБА_1 , визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61 а графи ІІ Розкладу хвороб згідно наказу МОЗ України №402 від 2008 року. Після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для внесення відповідних відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також проставлення відповідних відміток у паперовий військово-обліковий документ. Позивач повідомив про проходження ним військово-лікарської комісії та пред'явив довідку ВЛК №26-94 від 10.03.2022 року, однак, з невідомих для нього причин, жодних дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не вчинялося. Після чого ОСОБА_1 покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час встановлення додатку “Резерв+» позивач виявив, що інформація щодо його непридатності до військової служби не відображається у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. На звернення позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію (дані) про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до проходження військової служби, йому листом від 23.10.2025 року №18813 було повідомлено, що з метою задоволення заяви по суті, необхідно надати належним чином завірену копію свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною регіональною військово-лікарською комісією.
Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, вказує, що позивач протягом терміну дії довідки ВЛК № 26-96, що становить один рік від дня медичного огляду, не звертався до відповідача з заявами чи зверненнями щодо виключення його з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних. Доказів протилежного позивачем не надано. Як вбачається зі змісту позовної заяви, а також з наданих позивачем копії відповіді на заяву від 17.10.2025 та запит адвоката від 17.10.2025, позивач не звертався до відповідача з питань виключення його з військового обліку до жовтня 2025 року. Тобто, на думку представника відповідача, матеріали справи не містять доказів завершення процедури виключення з військового обліку позивача, що могли б слугувати підставою для внесення до ЄДРПВР відомостей про виключення позивача з військового обліку. Вважає, що довідка ВЛК, копія якої надана позивачем, не затверджена регіональною ВЛК; є такою, що втратила чинність внаслідок закінчення однорічного терміну з дня медичного огляду; у військово-обліковий документ позивача не внесено жодних записів про виключення його з військового обліку та позивачем не надано доказів звернення до відповідача з метою внесення таких записів протягом строку дії довідки.
Судом встановлено, що 10.03.2022 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №26-96.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №18813 від 23.10.2025 позивача, з метою задоволення заяви позивача по суті, повідомлено про необхідність надання належним чином завіреного свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною регіональною військово-лікарською комісією
Також, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №18876 від 24.10.2025 представника позивача повідомлено про те, що відомості про проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивачем в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993(далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно частини 1 статті 14 Закону №2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно з частиною 9 цієї статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;
- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на день проходження позивачем медичного огляду ВЛК, 10.03.2022), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Згідно з пунктом 3.8 Положення № 402 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин 10.03.2022) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну з таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487). Відповідно до пункту 16 Порядку №1487 персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку №1487). Згідно з пунктом 21 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулює Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII). Відповідно до положень Закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Одним з основних завдань Реєстру є організація та ведення військового обліку громадян України.
До Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» були внесені зміни, а саме частину 1 статті 34 викладено в такій редакції: « 1. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки». Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Частина 2 статті 3 цього закону встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Частина 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до ч. 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Отже, Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» прямо визначає та покладає права та обов'язки щодо ведення Реєстру на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено зі змісту довідки військово-лікарської комісії, виданої 10.03.2022 за №26-96, ОСОБА_1 за результатами проходження ВЛК був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового облік.
Разом з тим, як зазначає позивач позовній заяві та як слідує з матеріалів справи, листом відповідача від 23.10.2025 року №18813 ОСОБА_1 було повідомлено, що з метою задоволення заяви по суті, необхідно надати належним чином завірену копію свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною регіональною військово-лікарською комісією.
Суд вважає, що відповідачем були застосовані норми Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ( затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402) у редакції, яка до спірних правовідносин застосована бути не могла.
Так, як вбачається з наведених вище норм Положення №402 у редакції, яка була чинною до 25.08.2023, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Редакція Положення про ВЛК від 25.08.2023, яка діяла до внесення змін 04.05.2024, передбачала, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Таким чином, на момент проходження позивачем ВЛК, Положення про ВЛК передбачало, що рішення ВЛК оформлюються довідкою і не потребують подальшого затвердження штатною ВЛК. В подальшому, норма пункту 3.8. зазнала змін в частині необхідності затвердження постанови ВЛК у виді довідки міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки штатною ВЛК, і лише 04.05.2024, тобто більш, ніж через рік після проходження позивачем ВЛК, Положення про ВЛК унормувало, що у випадку встановлення районною ВЛК непридатності військовозобов'язаного до військової служби, документальне підтвердження цього факту здійснюється свідоцтвом про хворобу, яке затверджується штатною ВЛК.
На думку суду, відповідач не довів належними доказами те, що станом на час отримання позивачем висновку про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, щодо нього взагалі існували передбачені Положенням підстави для направлення довідки/ історії хвороби на затвердження штатною ВЛК.
Інакше кажучи, зміни, внесені до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402) наказами Міноборони від 18.08.2023 №490 та від 27.04.2024 №262 до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки позивач пройшов огляд ВЛК ще 10.03.2022, до внесення цих змін.
Відповідач під час розгляду справи достовірність даних, зазначених у довідці ВЛК від 10.03.2022 за №26-96, не спростував, доказів скасування вказаної довідки не надав.
Одночасно з цим, відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також до військового квитка позивача відповідачем внесені не були, чого останній не спростовує.
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією рішення від 10.03.2022 за №26-96 відносно позивача про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я фактично мало наслідком і виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 10.03.2022 не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та /або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я із залишенням такого військовозобов'язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Отож, з наведених вище мотивів, суд критично оцінює доводи відповідача з приводу необхідності надання належним чином завіреної копії свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною регіональною військово-лікарською комісією.
Таким чином, у спірному випадку суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту у належний спосіб, шляхом визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене листом №18813 від 23.10.2025 щодо відмови позивачу у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення позивача від 17.10.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію (дані) про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до проходження військової служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене листом №18813 від 23.10.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.10.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію (дані) про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до проходження військової служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 13 квітня 2026 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ),
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.