про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2026 року Справа № 480/2510/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток;
- стягнути з Головного Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки: за 10 діб щорічної оплачуваної відпустки та 15 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2021 році; за 30 діб щорічної оплачуваної відпустки та 15 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 році.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Предметом розгляду у цій справі є оскарження протиправної бездіяльності ГУ НП в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток.
Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, слід звернути увагу, що починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Так, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін до частини другої статті 233 КЗпП України встановлено строки звернення до суду щодо таких трудових спорів:
- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Таким чином, оскільки Законом № 2352-ХІ, яким внесено зміни до частини другої статті 233 КЗпП України, набрав чинності 19.07.2022, відтак до спірних правовідносин у період з 19.07.2022 слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду для захисту права щодо виплати належних сум грошового забезпечення.
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
З матеріалів справи, а саме з копії наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 13.04.2023 №154о/с вбачається, що позивачку звільнено зі служби в поліції з 14.04.2023 з виплатою компенсації за 11 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2023 рік, а тому при звільненні та отриманні грошового забезпечення при звільненні позивачка повинна була бути обізнана про порушення своїх прав.
Разом з тим, позивачка звернулася до суду з даним позовом лише 10.04.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач не подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали. Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець