про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
13 квітня 2026 року Справа № 480/1781/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не нарахування належного грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 за безпосередню участь позивача у бойових діях у період з 27 червня 2022 по 25 травня 2023 року включно,
2) зобов'язати Державну прикордонну службу України ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за безпосередню участь позивача у бойових діях у період з 27 червня 2022 по 25 травня 2023 року включно.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог з 19.07.2022 до 25.05.2023.
На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що позивач у період з 27 червня 2022 по 25 травня 2023 року ОСОБА_1 , у складі військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 виконував бойові завдання пов'язані з захистом Батьківщини та наданням відсічі збройної агресії Російської федерації знаходячись безпосередньо в Сумській області, в районі здійснення цих заходів. Також вказала, що Верховний Суд щодо обчислення 3-місячного строку та визначення моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, вказав, що закон прив'язує початок перебігу строку до дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Такими документами можуть бути, зокрема, розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, що розкривають складові виплати, їх розміри та утримання. Саме з моменту ознайомлення з таким документом у особи виникає реальна можливість оцінити правильність нарахувань і виявити можливу неповноту виплат. Втім ніяких документів, з яких у позивача виникла б реальна можливість оцінити правильність нарахувань і виявити можливу неповному виплат йому вручено не було.
Оцінюючи вказані доводи, суд вказує, що спірним періодом у цьому спорі позивач визначає період з 27.06.2022 до 25.05.2023. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23. Відтак, оскільки спірний за цим позовом період від 27.06.2022 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 25.05.2023 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З копії військового квитка позивача судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 21.06.2022 до 24.05.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та згідно наказу від 24.05.2023 №439-ос виключений зі списків особового складу частини.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24 дійшов висновку, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, 2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, 3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, 4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку, 5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, враховуючи відсутність доказів на підтвердження дати отримання достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум під час звільнення, так само як і доказів про обізнаність порушених прав поза межами строку звернення з цим позовом до суду, а також враховуючи обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби у спірний період, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 25.05.2023 та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
При цьому у заяву, поданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, представник позивача просила суд прийняти позовну заяву до розгляду та повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. З огляду на зміст цього клопотання, суд дійшов висновку, що представник позивача заявила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, щодо якої суд зазначає наступне.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно ч.ч.1,2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
З огляду на зміст вказаних норм КАС України, враховуючи обсяг позовних вимог, предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на підставі п.1 ч.6 ст.12 та ст.ст.257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається необхідним у задоволенні вказаного клопотання відмовити позивачу та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 25.05.2023, та поновити позивачу цей строк.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/1781/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Відповідачу надати до суду у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали належним чином завірені копії:
- особових карток позивача за 2022-2023 роки,
- наказу про призначення позивача на посаду та звільнення з посади;
- довідку за підписом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (або особи, яка його замінює) з інформацією про те, чи залучався та чи брав безпосередню участь позивач у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період (окремо по кожному місяцю), а також
- належним чином завірені копії всіх документів та доказів, на підтвердження інформації, що буде зазначена в такій довідці та стосуються відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період;
- у разі не залучення позивача до вищезазначених дій - надати письмову довідку за підписом командира НОМЕР_2 прикордонного загону (або особи, яка його замінює) з зазначенням того, які саме завдання, за якою посадою і де виконував позивач, як військовослужбовець, у спірний період, з підтвердженням відповідними доказами, у тому числі докази несення позивачем бойових чергувань в прикордонних нарядах тощо,
- наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ,
- довідку з інформацією про суми та складові виплаченого грошового забезпечення позивача з 27.06.2022 до дати видачі довідки.
- усіх наявних документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у цій справі.
8. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
9. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
11. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
12. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко