13 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/17263/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ України в Полтавській області, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо: використання листа Пенсійного фонду російської федерації в магаданській області №02-1024/18318 від 11.10.2021 як підстави для виключення страхового стажу; виключення зі страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012; призначення другої пенсії за віком з 01.07.2022; нездійснення перерахунку пенсії після набрання законної сили судовими рішеннями;
- скасувати розпорядження ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 №601 "Про припинення виплати пенсії";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 06.01.2021 з урахуванням: довідки про заробітну плату № 35 від 09.07.2012; довідки № 47 від 16.07.2012; офіційного курсу Національного банку України (10 російських рублів = 3,7951 грн станом на 06.01.2021); фактичного страхового стажу 28 років 8 місяців 24 дні;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачці заборгованість з пенсії за весь період незаконного припинення та заниження пенсійних виплат;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання судових рішень та невжиття заходів для відновлення пенсійних прав позивачки.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачка з 06.01.2021 перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За твердженням позивачки, пенсійний орган протиправно не врахував заробітну плату на підставі довідок від 09.07.2012 №35, від 16.07.2012 №47, чим порушив її право на належне пенсійне забезпечення.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 74-79/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що обчислення пенсії позивачки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 здійснено без урахування довідок про заробітну плату від 09.07.2012 №35, від 16.07.2012 №47, оскільки резолютивна частина судового рішення не містить таких вимог.
Також представник відповідача надала до суду заяву, у якій просила залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду з огляду на зловживання позивачкою процесуальними правами /а.с. 70-73/.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Обставини справи
ОСОБА_1 з 06.01.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 94-95/.
Для призначення позивачці пенсії за віком був врахований період роботи ОСОБА_1 у ТОВ "Вадо" (російська федерація) з 08.01.2009 по 29.06.2012 на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 88 - зі звороту/.
З метою перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35, виданої ТОВ "ВАДО", ГУПФ України в Полтавській області надіслано запит до державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 17.08.2021 №1600-0210- 10/55809.
09.11.2021 ГУПФ України в Полтавській області отримано лист відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318, у якому зазначено, що ТОВ "ВАДО" зареєстровано у територіальному органі ПФР по Магаданській області з 09.12.1995 по 20.05.2013, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку за період з 2009 по 2012 в цілому по підприємству не надавалися, ОСОБА_1 в системі індивідуального (персоніфікованого) обліку не зареєстрована і підтвердити достовірність видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35 не вбачається за можливе /а.с. 86 - зі звороту/.
Розпорядженням Відділу перерахунків пенсій №2 ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 припинено виплату пенсії позивачці з 06.01.2021 відповідно до пункту 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 84-85/, за результатами розгляду якої позивачці з 01.07.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 98/.
З протоколу про обчислення пенсії суд встановив, що заробітна плата за 2009-2012 роки пенсійним органом не врахована /а.с. 103 - зі звороту, а.с. 104/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Визнано протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021. Зобов'язано ГУПФ України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу ГУПФ України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 - без змін.
На виконання судового рішення позивачці поновлено виплату пенсії з 23.11.2021, проведено перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО", страховий стаж становить 28 років 8 місяців 19 днів /а.с. 96/.
Водночас відповідач не врахував заробітну плату за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, зазначену у довідці ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 №35, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині суд у справі №440/7937/22 відмовив за передчасністю.
Позивачка у 2024, 2025 роках неодноразово зверталась до ГУПФ України в Полтавській області із заявами про перерахунок пенсії, однак відповідач у здійсненні такого перерахунку відмовив.
Позивачка, стверджуючи про незгоду з діями ГУПФ України в Полтавській області щодо нарахування та виплати їй пенсії за віком без урахування заробітної плати за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, зазначеної у довідці ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 №35, звернулась до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Згідно з частиною першою статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У силу статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом від 10.11.1994 №240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка діяла на дату виникнення спірних відносин, було передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (стаття 6).
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, яка діяла на дату виникнення спірних відносин, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У справі, що розглядається, спір фактично виник щодо обчислення позивачці пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 08.01.2009 по 29.06.2012, виданої ТОВ "ВАДО" (від 09.07.2012 вих.№35 - а.с. 83, зворот/.
Відмовляючи позивачці у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії за віком відповідач посилався на лист відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318, у якому зазначено, що ТОВ "ВАДО" зареєстровано у територіальному органі ПФР по Магаданській області з 09.12.1995 по 20.05.2013, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку за період з 2009 по 2012 в цілому по підприємству не надавалися, ОСОБА_1 в системі індивідуального (персоніфікованого) обліку не зареєстрована і підтвердити достовірність видачі довідки про заробітну плату від 09.07.2012 №35 не вбачається за можливе /а.с. 86 - зі звороту/.
Суд враховує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Разом із заявою від 06.01.2021 про призначення пенсії за віком позивачка надавала пенсійному органу довідку ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35 про заробітну плату для обчислення пенсії /а.с. 83 - зі звороту/, у якій зазначено, що на суми заробітної плати з 08.01.2009 були сплачені страхові внески в органи міністерства по податкам російської федерації за встановленим ставками; суми заробітної плати зазначені без урахування північного коефіцієнта.
Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.02.2024 у справі №440/7937/22 зауважив, що листом Державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 №02-1024/18318 не спростовано відомості про сплату страхових внесків, зазначених у довідках ТОВ "ВАДО", а лише зазначено про неможливість підтвердження вказаних відомостей у зв'язку з ненаданням товариством індивідуальних відомостей про застрахованих осіб та його ліквідацією.
За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11.10.2023 у справі №340/1454/21, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права позивача на перерахунок пенсії.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата (несплата) підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Таким чином, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, ненадання ТОВ "ВАДО" індивідуальних відомостей про застрахованих осіб в цілому по організації за період з 2009 по 2012 не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО".
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, позивачці з 23.11.2021 проводиться нарахування та виплата пенсії з урахуванням періоду роботи у ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012 /а.с. 96, 102/.
Загальний страховий стаж для обчислення пенсії становить 28 років 8 місяців 19 днів.
Водночас для обчислення пенсії не врахована заробітна плата у ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012, що підтверджено копією протоколу про обчислення пенсії з 23.11.2021 /а.с. 103 - зі звороту, а.с. 104/.
При цьому суд у справі №440/7937/22 відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі довідок ТОВ "Вадо" від 09.07.2012 №35 та від 16.07.2012 №47 за передчасністю /а.с. 50-52/.
У подібних правовідносинах Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Також Верховний Суд сформував висновок про те, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 28.05.2021 у справі №591/3839/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 27.02.2022 у справі №620/3754/18, від 11.10.2023 у справі №340/1454/21, від 27.02.2026 у справі №620/14565/24.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком (постанова Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а).
Крім того, за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 28.01.2025 у справі №620/3530/22, відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що пенсія за віком ОСОБА_1 має бути обчислена з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "Вадо" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд враховує такі обставини.
Право позивачки на обчислення пенсії за віком з урахуванням стажу роботи у ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012 захищене судом у справі №440/7937/22.
Розпорядження ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 №601, як правовий акт індивідуальної дії, втратило чинність за фактом його видання, а порушене право позивачки у відповідній частині захищене судом у справі №440/7937/22 шляхом визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021 та зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021.
Тож підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо використання листа Пенсійного фонду російської федерації в магаданській області №02-1024/18318 від 11.10.2021 як підстави для виключення страхового стажу; виключення зі страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012; скасування розпорядження ГУПФ України в Полтавській області від 23.11.2021 №601 "Про припинення виплати пенсії" - немає, оскільки права ОСОБА_1 в цій частині наразі не порушені.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо призначення другої пенсії за віком з 01.07.2022 задоволенню не підлягають, оскільки пенсія за віком з 01.07.2022 позивачці призначені на підставі її заяви від 01.07.2022 /а.с. 84, 85/.
При цьому зміна номера особового рахунку, за яким відповідач проводить нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, не порушує права позивачки.
У ході розгляд справи суд встановив, що права позивачки у спірних відносинах порушені діями пенсійного органу щодо неврахування заробітної плати у ТОВ "ВАДО" під час обчислення позивачці пенсії за віком.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного законодавства від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного законодавства, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього срср за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно пунктів 1, 2 Указу Президента України від 07.11.1992 №549/92 "Про реформу грошової системи України", починаючи з 23-ї години 12.11.1992 припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України.
З моменту припинення функціонування рубля в грошовому обігу на території України та запровадження національної валюти, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Тобто, заробітна плата, вказана в російських рублях повинна бути переведена по курсу української гривні до російського рубля на дату виникнення у позивачки права на призначення пенсії, тобто станом на 06.01.2021.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №211/1910/17 (2-а/211/16/18).
Водночас зі змісту рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.09.2022 у справі №537/844/22, залишеного без змін постановою Полтавського апеляційного суду віл 22.02.2023, суд встановив, що позивачці за період з 06.01.2021 по 30.11.2021 фактично була нарахована та сплачена пенсія за віком, обчислення якої проведено з урахуванням довідки про заробітну плату ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35 /а.с. 118-121/.
З урахуванням наведеного, порушене право позивачки належить захистити шляхом визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо обчислення з 01.12.2021 пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2021 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком (06.01.2021), а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум.
Підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання судових рішень та невжиття заходів для відновлення пенсійних прав позивачки - відсутні, оскільки питання здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, зокрема у справі №440/7937/22, не може бути предметом окремого судового спору, а підлягає вирішенню відповідно до приписів статей 382 - 383 КАС України.
Підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду немає, оскільки право на звернення до суду з позовом гарантоване статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України, статтями 2, 5 КАС України, й відповідні дії ОСОБА_1 не можуть вважатись зловживанням процесуальними правами.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 39, 40/.
З огляду на приписи підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, як визначено частиною третьою цієї статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Оскільки цей позов подано до суду в електронній формі, позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправні дії ГУПФ України в Полтавській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком та спір носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивачки зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Своєю чергою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 242,24 грн належить повернути позивачці з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення з 01.12.2021 пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.12.2021 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 вих.№35, від 16.07.2012 вих.№47, за курсом НБУ російського рубля до гривні на день призначення пенсії за віком (06.01.2021), а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки), сплачений на підставі платіжної інструкції від 28.12.2025 №1.467741939.1.
Позивачка: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА