Справа № 420/19523/25
13 квітня 2026 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Соловйової О.А.
позивача ОСОБА_1
представників відповідачів Дисциплінарної
комісії приватних виконавців України,
Міністерства юстиції України Васильєвої С.О., Ясінської І.Г.
представника третьої особи Некомерційна
професійна організація “Асоціація приватних
виконавців України» Прудивус Л.І.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Некомерційна професійна організація "Асоціація приватних виконавців України, про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, оформлене протоколом від 16.05.2025 №90, про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, визнати протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 05.06.2025 №1085/7 про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, оформлене протоколом від 16.05.2025 №90.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 дану справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.
30.03.2026 від позивача надійшли клопотання про постановлення окремої ухвали в яких просить:
- винести окрему ухвалу відносно голови Комітету з етики Ради приватних виконавців України Кісельової В.В., Дисциплінарного уповноваженого ОСОБА_2 , членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців України Гайченка А.В., Ковальського М.Р., Ковальчук Л.І., Чорної В.В., Макаревич Я.А., Лисенка Ю.О., Маковецького З.В., Скрипника В.Л., Верби О.Б. і направити її відповідному органу досудового розслідування щодо наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 353 ч. 1, 356, 343 КК України;
- винести окрему ухвалу відносно голови Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_3 , заступника голови суду ОСОБА_4 , та інших суддів, на які посилається у своїй скарзі суд від 16.09.2024 та направити її до Вищої Ради правосуддя на встановлення ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- винести окрему ухвалу відносно судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 , та направити її до органу досудового розслідування щодо наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 343, 366 КК України;
- винести окрему ухвалу відносно судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 , та направити її до Вищої Ради правосуддя на встановлення ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
У своїх доводах позивачка вказує на те, що черговими зборами Київського районного суду м. Одеси, які відбулися 03 вересня 2024 року було ухвалено рішення про звернення до Міністерства юстиції України та до Асоціації приватних виконавців України з приводу системного та триваючого зловживання процесуальними правами приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни та 16.09.2024 заступником голови Київського районного суду м. Одеси Володимиром Петренко підписано власноруч скаргу (за дорученням та на виконання рішення зборів суддів Київського районного суду м.Одеси), адресовану Міністерству юстиції України та Асоціації приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Підстави скарги: подання приватним виконавцем до суду тотожних подань з одночасним поданням двох скарг на кожного суддю (на ім'я голови суду та до ВРП). У скаргах на ім'я голови суду приватний виконавець рекомендує голові втрутитись у діяльність суддів, за що передбачена кримінальна відповідальність за ст.376 КК України. У поза процесуальний спосіб приватний виконавець надає власну оцінку поведінці суддів, судовим рішенням, стверджуючи про їх незаконність, подає безпідставні скарги до Вищої ради правосуддя, у зв'язку з чим кожен суддя був вимушений надавати пояснення на нескінченні та необґрунтовані скарги. Колектив суду розцінює таку поведінку приватного виконавця як «процесуальний тероризм», так як така поведінка приватного виконавця спричинила тяжкі наслідки для суддів.
24.10.2024 заступником голови Київського районного суду м.Одеси Володимиром Петренко підписано власноруч доповнення до скарги від 16.09.2024 про повідомлення зборами суддів фактів, які мали місце після направлення скарги від 16.09.2024, для їх врахування під час перевірки, зокрема про розміщення приватним виконавцем на особистій сторінці у соціальній мережі Facebook та на своєму інтернет-сайті низки публікацій щодо голови суду та його заступника, що містять недостовірну та явно замовну інформацію.
Рішенням Ради приватних виконавців України №74 від 27.09.2024 було відкрито дисциплінарне провадження та направлено запит до Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України для надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватного виконавця ОСОБА_1 за скаргою Київського районного суду міста Одеси від 16.09.2024 та 18.11.2024 Комітет з етики, встановив, що поведінка позивачки порушує низку вимог, встановлених законодавством, зокрема норми процесуального права та положення Кодексу етики приватних виконавців, та демонструє системне і цілеспрямоване зловживання процесуальними правами.
Рішенням РПВУ від 13.02.2025 №78 доручено Дисциплінарному уповноваженому ОСОБА_2 надати висновок про наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця ОСОБА_1 щодо фактів, викладених у зверненні Київського районного суду м.Одеси, який 27.02.2025 зробив висновок про наявність в діях приватного виконавця ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до витягу з протоколу №90 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.05.2025 в останньому розділі арк.49 встановлено: «Провина приватного виконавця ОСОБА_1 відповідно до всієї сукупності визначених в частині другій статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є доведеною, наявні всі ознаки складу дисциплінарного проступку у діях приватного виконавця ОСОБА_1 , які полягали, зокрема, у вчиненні приватним виконавцем зловживання процесуальними правами, поза процесуальні звернення до суду з метою вчинення тиску на суд та з наміром ухвалення потрібних приватному виконавцю рішень, а також поширення публікацій з порушенням принципів професійної етики, зокрема, чесності, стриманості, коректності та терпимості, що може підривати незалежність судової влади та авторитет правосуддя в цілому, свідчить про умисне порушення приватним виконавцем етичних норм професійної поведінки».
Водночас, позивачка звертає увагу, посилаючись на ч. 1 ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою на дії судді. Звернення учасника судового провадження із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя не є ознакою впливу на суд чи втручання в діяльність суду, крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Заявниця зауважує, що сам по собі факт направлення позивачкою звернень до голови суду та звернень до Вищої ради правосуддя не є порушенням законодавства. Встановлення факту тиску на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, має право виключно Вища рада правосуддя. Висновок про обґрунтованість або необґрунтованість скарги має право надавати лише Вища рада правосуддя. До повноважень Ради приватних виконавців України в особі Комітету з етики, Дисциплінарного уповноваженого, а також Дисциплінарної комісії приватних виконавців не відноситься встановлення фактів вчинення тиску або впливу на суддю. За приписами ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора. Неповідомлення суддею фактів про тиск або втручання в його діяльність є самостійною підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тільки Вища рада правосуддя має право перевіряти повідомлення суддів про втручання в їх діяльність, ухвалювати відповідні рішення та направляти відповідні подання до відповідних органів чи посадових осіб подань про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. В той же час, жоден суддя Київського районного суду м.Одеси не звертався до ВРП з повідомленням про втручання приватним виконавцем Н.Матвійчук в його діяльність. Тому висновки Комітету з етики РПВУ, Дисциплінарного уповноваженого, Дисциплінарної комісії щодо фактів втручання приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. в діяльність суддів Київського районного суду м.Одеси, вчинення тиску на суд та з наміром ухвалення потрібних приватному виконавцю рішень, а також поширення публікацій з порушенням принципів професійної етики, зокрема, чесності, стриманості, коректності та терпимості, що може підривати незалежність судової влади та авторитет правосуддя в цілому прийняті з перевищенням наданих законодавством цим органам повноважень.
Відтак, в діях голови Комітету з етики Ради приватних виконавців України ОСОБА_5 , Дисциплінарного уповноваженого ОСОБА_2 , членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Чорної В.В., Макаревич Я.А., ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 353, 356, 343 КК України.
Також, заявниця вказує на те, що при встановленні порушення позивачкою ст. 3 Кодексу професійної етики приватних виконавців України - принципу законності, Дисциплінарною комісією застосовано як преюдиційні факти три ухвали судді Київського районного суду м. Одеси В.Петренка: від 21.08.2024 №№ 947/22065/23 (провадження №6/947/490/24) про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1 ; від 21.08.2024 №947/22065/23 (провадження № 6/947/489/24) про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_2 , поданого з виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 29.01.2024 року у цивільній справі №947/22065/23; від 21.08.2024 №947/22065/23 (провадження №6/947/488/24) про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_13 , подане з виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 29.01.2024 року по цивільній справі №947/22065/23.
Водночас, суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С. в трьох указаних ухвалах від 1.08.2024 у справі №947/22065/23 послався на недопустимі докази, неіснуючі ухвали суддів, які не внесені до Єдиного реєстру судових рішень. Отже в діях судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - службове підроблення - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Також в діях судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.343 КК України.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені клопотання, просила їх задовольнити та постановити окрему ухвалу за вказаними фактами під час постановлення рішення по даній справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників щодо заявлених клопотань, суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Згідно правового висновку Великої палати Верховного Суду наведеного у постанові від 21.01.2026 по справі № 490/10876/23, за своєю правовою природою окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб'єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів задля їх усунення та недопущення в майбутньому.
Особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов'язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.
Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов'язків чи інтересів учасників цього спору.
Отже окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена, лише якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2023 у справі №990/131/22 зазначила, що інститут окремої ухвали спрямований на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.
Крім того, реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а рішення про її ухвалення, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Водночас у спірному випадку, проаналізувавши доводи позивачки, матеріали справи в частині дослідження питання щодо наявності питання для постановлення окремої ухвали, судом не виявлено таких порушень закону, пов'язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
До того ж, інститут окремої ухвали передбачений з метою реагування суду на такі порушення закону, які суд не може виправити власним рішення.
За висновком КАС ВС, сформованим у постанові від 22.05.2025 у справі №420/29295/23, окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв'язання спору по суті.
Суд з огляду на наведене, звертає увагу, що у даній справі судом встановлюється правомірність чи протиправність рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, оформлене протоколом від 16.05.2025 №90, про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, а також наказу Міністерства юстиції України від 05.06.2025 №1085/7 про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, оформлене протоколом від 16.05.2025 №90, в обґрунтування протиправності яких позивачка посилається в тому числі й на ті факти та обставини, які нею покладені в обґрунтування заявлених клопотань про постановлення окремих ухвал.
Таким чином порушення законності з боку голови Комітету з етики Ради приватних виконавців України Кісельової В.В., Дисциплінарного уповноваженого Дяденчука А.І., членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, про які вказує позивачка в обґрунтування своїх клопотань про постановлення окремих ухвал, частково охоплюються предметом даного спору.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Матвійчук Н.Є. про постановлення окремої ухвали відносно голови Комітету з етики Ради приватних виконавців України Кісельової В.В., Дисциплінарного уповноваженого Дяденчука А.І., членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців України Гайченка А.В., Ковальського М.Р., Ковальчук Л.І., Чорної В.В., Макаревич Я.А., Лисенка Ю.О. Маковецького З.В., Скрипника В.Л., Верба О.Б.
Що стосується постановлення окремої ухвали відносно суддів Київського районного суду м.Одеси суд зазначає, що з огляду на приписи ч.8 ст.249 КАС України, суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Відтак, клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали відносно судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В. С., відносно голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А., та інших суддів, на які посилається у своїй скарзі Київський районний суд м. Одеси від 16.09.2024, є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 241-243, 248, 249, 250, 256, 293, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА