Справа № 420/34415/25
13 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А. розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Бабенка Д.А. про самовідвід,
10 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025, позовну заяву розподілено на розгляд судді Бабенку Д.А.
Ухвалою від 15.10.2025, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі №420/34415/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині позовних вимог про:
визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №71613032 з примусового виконання постанови №63436197 від 28 жовтня 2020 року по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 245 325,81 грн.;
визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;
визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032;
визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 квітня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження №71613032.
Так, на переконання суду, позовна заява подана позивачем до того ж самого відповідача, про той самий предмет і з тих самих підстав, як у справі №420/15979/23.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.03.2026 скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, а справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2026 справу передано на розгляд судді Бабенку Д.А.
13 квітня 2026 року суддею Бабенком Д.А. заявлено самовідвід у цій адміністративній справі.
Заява про самовідвід мотивована тим, що, відповідно до ч.1 ст.37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
До того ж, відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав
Як убачається з матеріалів справи, суддею постановлено ухвалу від 15.10.2025 про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.170 КАС України, а саме у зв'язку з наявністю судового рішення, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, суд відмовив у відкритті провадження у справі з аналогічних підстав, що містяться у п.4 ч.1 ст.238 КАС України, що, на переконання судді, свідчить про неможливість участі судді у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції після скасування Верховним Судом ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 про відмову у відкритті провадження у справі.
На переконання судді, подальша участь судді у розгляді цієї справи може об'єктивно викликати у сторін сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суду, з урахуванням того, що суддею вже висловлено позицію щодо ключових процесуальних та матеріально-правових аспектів спору.
Керуючись приписами ст. 36 КАС України, головуючий суддя Бабенко Д.А. подав заяву про самовідвід відповідно до п.4 ч.1 та ч.2 ст.36 КАС України з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Бабенка Д.А.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч.1 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що в учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів», незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналогічна теза міститься в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23), який передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з'їздом суддів України 22.02.2013, в редакції від 18.09.2024, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Принцип незалежності й неупередженості суду, на думку Європейського суду з прав людини, має бути сформульований таким чином: «правосуддя не тільки має вершиться, але також має бути видно, що воно твориться». Інакше кажучи, зовнішній прояв здійснення правосуддя не має кидати тінь сумніву щодо неупередженості суду. Це питання довіри повинні викликати суди у народу та у сторін процесу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання вирішується ухвалою суду про самовідвід судді, який розглядає справу, що оформлюється окремим документом.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Навіть якщо сторони висловлюють згоду на участь у судовому процесі судді, який/яка вважає, що потрібно заявити самовідвід, подальша участь такого судді в розгляді справи не є виправданою. Справа у тому, що суспільство також зацікавлене в очевидно об'єктивному здійсненні правосуддя.
Верховний Суд у справі №930/771/23 зазначав: навіть припущення про факти, що ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, що суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
Оскільки суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, усвідомлюючи відповідальність порушення правил щодо самовідводу, засвідчивши про відсутність родинних зв'язків з учасниками процесу, враховуючи зміст ст.15 Кодексу суддівської етики та у зв'язку з наявністю суб'єктивних критеріїв (висновки судді наведені в ухвалі про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог від 15.10.2025), з метою недопущення виникнення обставин, що можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Бабенка Д.А., суддя вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Наявність безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оцінюється за двома критеріями: суб'єктивним - з огляду на особисте переконання судді у конкретній справі, та об'єктивним - з точки зору того, чи забезпечено достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у його неупередженості.
До того ж, навіть за відсутності об'єктивних підстав вважати суддю упередженим, вирішальним є те, чи можуть відповідні обставини викликати у сторін або стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Отже, враховуючи зазначене та беручи до уваги, суд вважає, що подальша участь судді у розгляді цієї справи може об'єктивно викликати у сторін сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суду, з урахуванням того, що суддею вже висловлено позицію щодо ключових процесуальних та матеріально-правових аспектів спору.
Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Бабенка Д.А. свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об'єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 та 37 КАС України, ст.15 Кодексу суддівської етики.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Бабенка Д.А. та об'єктивного розгляду цієї справи, самовідвід є обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 36, 39, 40, 41 КАС України, суд
Задовольнити заяву судді Бабенка Д.А. про самовідвід по справі №420/34415/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.
Відвести суддю Бабенка Д.А. від розгляду справи №420/34415/25.
Матеріали адміністративної справи № 420/34415/25 передати відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31, 41 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та спосіб, встановлений ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 13.04.2026.
Суддя Дмитро БАБЕНКО