Справа № 420/1457/26
13 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 20.01.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 24 червня 2025 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Знятий з продовольчого забезпечення через військову частину НОМЕР_4 за морською нормою №3 (сніданок) з 25 червня 2025 року. До проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 , ОСОБА_2 був зарахований до військової частини НОМЕР_2 де проходив військову службу з 09.06.20215 по 31.08.2025. Так представником позивача було подано адвокатський запити до військової частини НОМЕР_2 щодо отримання відповідних документів, а саме: довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учасника бойових дій. Однак на момент звернення до суду з даною позовною заявою військовою частиною НОМЕР_2 не було надано жодної відповіді.
Ухвалою судді від 22.01.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
02.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/11487/26) про долучення опису цінного листа та квитанції про відправку позовної заяви разом із додатком відповідача (накладна №6504800210356).
Ухвалою судді від 05.02.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від Військової частини НОМЕР_2
- належним чином засвідчену копію доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати) та за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 із відомостями про суми індексації грошового забезпечення позивача, якщо індексація не нараховувалась - зазначити про це у довідці;
- довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року із усіма складовими грошового забезпечення, які підлягали виплаті позивачу;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що копія ухвали від 05.02.2026 була надіслана до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 .
Станом на теперішній час ухвала суду від 05.02.2026 в частині витребування доказів досі залишилась невиконаною.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Суддя зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд
Повторно витребувати від Військової частини НОМЕР_2 , належним чином завірену копію (належної якості):
- належним чином засвідчену копію доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати) та за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 із відомостями про суми індексації грошового забезпечення позивача, якщо індексація не нараховувалась - зазначити про це у довідці;
- довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року із усіма складовими грошового забезпечення, які підлягали виплаті позивачу;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Зазначені відомості надати до суду у десятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_2 , що у випадку ненадання витребуваних доказів судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА