Справа № 420/7220/25
13 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України),
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю.
Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 03.02.2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 03.02.2025 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
02.04.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій останній просить:
- Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, які полягають у застосовуванні до поточної пенсії ОСОБА_1 положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та непроведенні виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення.
- На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25 зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 поточної перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення, без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Заява обґрунтована наступним.
Вказане рішення суду станом на день подання цієї заяви відповідачем не виконане. Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача щодо надання інформації про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25. ГУ ПФУ в Одеській області у відповідь на запит листом від 02.12.2025 №1500-0307-8/194724 повідомило, що Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивачу. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача нарахований у розмірі 20633,34 грн, а також нараховано заборгованість в сумі 120235,64 грн. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішенням законної сили. Водночас, листом від 12.03.2026 №1500-1904-8/36420 відповідач повідомив, що зазначені кошти обліковані в ГУ ПФУ в Одеській області для здійснення виплати на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок № 821). Згідно Порядку у лютому 2026 року додатковими відомостями виплачено відкладену доплату у сумі 6118,00 грн та поточну доплату у сумі 3849,00 грн. Водночас, відповідач також повідомив, що відповідно до вимог Порядку № 821, позивачу щомісяця проводиться виплата пенсії в розмірі, який встановлений до виконання рішення суду, зокрема, у лютому 2026 року - 12086,25 грн. Таким чином, виплату поточної пенсії позивачу у розмірі 20633,34 грн., який був нарахований на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, відповідач не здійснив, виплативши натомість доплату до пенсії у лютому 2026 року в розмірі 1000 грн. Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, які полягають у застосуванні до виплати позивачу норм Порядку №821, внаслідок чого виплата підвищеної пенсії позивачу у повному розмірі не проводиться.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно абз. 1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Норми ст.383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що обов'язок належним чином виконувати рішення суду покладений на відповідача Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст.382 КАС України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У рішенні від 30.07.2025 у справі №420/7220/25 Одеський окружний адміністративний суд констатував, що відповідач протиправно не провів перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, після якого її нарахування здійснювалося у розмірі 20633,34 грн, що підтверджується відповіддю відповідача.
Натомість, нарахована пенсія до виплати у лютому 2026 року (з урахуванням доплати до поточної пенсії у розмірі 3849 грн) становить 15935,25 грн., тобто виплачена без урахування перерахунку, вчиненого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач, застосовуючи до пенсії позивача положення Порядку № 821, не здійснює виплату позивачу перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення, чим порушує принцип обов'язковості судових рішень всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України.
Так, відповідачем повідомлено, що сума різниці між пенсією, що нарахована на виконання рішення суду та пенсією, яка визначена з урахуванням положень нормативно-правових актів позивачу буде погашатися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік та згідно з Порядком.
При цьому, самим відповідачем зазначено, що позивачу щомісяця проводиться виплата пенсії в розмірі, який встановлений до виконання рішення суду.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач не виконує належним чином рішення суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, а саме: не здійснює щомісячну виплату перерахованої пенсії позивачу.
При цьому, застосування до виплати пенсії позивача Порядку № 821 суд вважає протиправним з огляду на таке.
Пунктом 6 Порядку № 821 встановлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 821 невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Так, умови, порядок, підстави та гарантії реалізації права на пенсійне забезпечення є складовими конституційного права громадян на соціальний захист, передбаченого статтею 46 Конституції України. Це право може бути обмежене або конкретизоване лише законом, який відповідно є спеціальним законом. Спеціальним законом, яким комплексно визначено порядок виплати пенсій громадянам України, є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 1058 IV) .
Статтею 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно вказаним законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону № 1058-ІV встановлено, що види пенсійного забезпечення та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Це є ключові норми, що закріплюють характер спеціальності Закону № 1058-IV для відносин щодо пенсійного забезпечення громадян. Вони унеможливлюють втручання органів влади у визначення або зміну правових умов пенсійного забезпечення через прийняття інших законів, постанов, порядків чи роз'яснень, які змінюють суть або обсяг прав, гарантованих Законом № 1058-IV, без внесення змін до цього Закону.
Закон № 1058-IV має характер закону прямої дії, тобто його положення підлягають безпосередньому застосуванню без потреби у додатковому регулюванні підзаконними актами, окрім випадків, де самим Законом № 1058-IV передбачена необхідність такого регулювання (постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19, від 13 січня 2025 року у справа № 160/28752/23).
Будь-який інший законодавчий акт чи інший підзаконний акт, який фактично змінює або обмежує права, гарантовані Законом № 1058-IV, без внесення змін до цього закону є актом, ухваленим поза межами повноважень та у спосіб, не передбачений законом.
Втручання виконавчої гілки влади у сферу соціального захисту шляхом встановлення додаткових, не передбачених Законом, умов або порядку здійснення пенсійних виплат призводить до порушення принципу правової визначеності та підриву довіри громадян до держави. Це підтверджено практикою Конституційного Суду України, який неодноразово наголошував на тому, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення непрофільними законами чи підзаконними актами є порушенням закону. Суди, керуючись принципом законності, зобов'язані ігнорувати такі підзаконні акти та застосовувати норми спеціального Закону, що має вищу юридичну силу, для належного захисту конституційних прав громадян.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Проте, Порядком № 821 встановлено інший механізм виплати пенсії в належному розмірі, право на яку було підтверджено рішенням суду.
Так, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
А отже, Порядком № 821 закріплюється обмеження щодо сум пенсій, які можуть бути виплачені, в залежності від розміру видатків в бюджеті ПФУ. Проте, нормами Закону №1058-ІV не встановлено порядку виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, з окремої категорії видатків бюджету ПФУ.
Тому такі обмеження, встановлені Порядком № 821, вступають у протиріччя з положеннями Закону №1058-ІV, а відповідно не можуть застосовуватись.
Крім того, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
З наведеного вище випливає, що Порядок № 821 встановлює виплату сум пенсії за минулий час помісячно і в залежності від коштів, виділених в бюджеті ПФУ на цю мету.
Це означає, що пенсіонер не отримає належне йому майно, а буде змушений чекати певний строк, який фактично на власний розсуд визначається КМУ та ПФУ, так як критерії формування сум коштів, виділених на мету виплати пенсії за минулий період, чинним законодавством не встановлені. Застосовуючи аналогічний підхід, КМУ може встановити «ліміт» суми до виплати для будь-якого виду пенсійної виплати та розбити виплату на певний проміжок часу виключно за наявності власної ініціативи.
Відтак, суд доходить висновку, що будь-яке обмеження сум чи строку виплати пенсії не передбачене Законом Законом №1058-ІV та не може застосовуватись.
До того ж, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Отже, Порядком № 821 прямо передбачено часткову виплату сум пенсії, належних пенсіонеру, що і було здійснено Відповідачем у лютому 2026 року. У той же час Закон №1058-ІV не містять положень, які б передбачали можливість ПФУ виплачувати поточну пенсійну виплату пенсіонеру частинами. З урахуванням цього, вказані положення Порядку № 821 суперечать нормам Закону №1058-ІV і не мають застосовуватись до виплати пенсії позивачу.
Законом № 1058-IV встановлено вичерпний перелік пенсійних виплат та не встановлено право будь-яких органів державної влади, в тому числі - КМУ, встановлювати додаткові види пенсійних виплат. В Законі України № 1058-IV не зазначено такого виду пенсійних виплат як «перераховані пенсії за рішенням суду» (застосовується в Порядку № 821).
З огляду на викладене, Порядок № 821 фактично встановлює обмеження у часі виконання судових рішень, що набрали законної сили, шляхом запровадження черговості та граничних сум виплат, що суперечить нормам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та спеціальних законів, а отже Порядок № 821 є таким, що не відповідає Конституції України та Закону № 1058-IV, а тому не може застосовуватися до позивача при виплаті пенсії під час виконання судового рішення, яким поновлено право позивача на належний розмір пенсійної виплати, в силу приписів ч.3 ст.7 КАС України.
Відтак, невиконання відповідачем судового рішення у частині виплати сум перерахованої пенсії у розмірі 20633,34 грн, з огляду на застосування положень Порядку №821, є протиправним, оскільки це прямо суперечить нормам Закону № 1058-IV.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Одеській області, які вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, які полягають у застосовуванні до поточної пенсії ОСОБА_1 положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та непроведенні виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення.
При цьому, у задоволенні вимог заяви позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 поточної перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення, без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 - слід відмовити, оскільки статтею 383 КАС України не передбачено такого способу захисту прав позивача на стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, дана ухвала підлягає направленню відповідачу для вжиття заходів з виплати позивачу пенсії у належному розмірі на виконання судового рішення від 30.07.2025 року, як то передбачено приписами ст.249 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі № 420/7220/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №420/7220/25, які полягають у застосовуванні до поточної пенсії ОСОБА_1 положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та непроведенні виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення.
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Копію ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів з виплати ОСОБА_1 поточної перерахованої пенсії у розмірі, що встановлений на виконання судового рішення, без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Про вжиті заходи повідомити суд у 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів