з питань встановлення судового контролю
10 квітня 2026 року справа № 380/17813/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/17813/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 адміністративний позов задоволено повністю
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.02.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17813/25 набрало законної сили 25.10.2025.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 380/17813/25. В обґрунтування такої заяви вказав, що відповідач не виконав рішення у справі, та продовжує обмежувати розмір його пенсії максимальним розміром.
На адресу суду від відповідача надійшли заперечення, в яких вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 380/17813/25 проведено перерахунок з 01.02.2023 пенсію без обмеження її максимальним розміром. Станом на 01.02.2023 підсумок пенсії з надбавками становить 22730,26 грн, в тому числі: основний розмір пенсії (77 %* 29519,82 ) 22730,26 грн. Підсумок пенсїї (з надбавками) становить 22730,26 грн та не обмежується максимальним розміром.
Зазначив, що станом на 01.01.2026 розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 становить 23610,00 грн. Включення у пенсійну виплату суми індексації пенсії за 2024 рік в розмірі 1500,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», не було предметом розгляду у межах адміністративної справи № 380/17813/25.
Щодо виплати коштів нарахованих на виконання рішення суду вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області веде діловодство в підсистемі “Документообіг» інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) з січня 2020 року. В підсистемі “Реєстр судових рішень» ведеться електронний облік судових рішень. Згідно з обліком рішень суду, що набрали законної сили, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 380/17813/25 включене до обліку рішень суду. Ствердив, що виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог Порядку.
Вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 380/17813/25 виконане в межах покладених судом зобов'язань і у спосіб, визначений законодавством. Просив відмовити у задоволенні заяви.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд виходив із такого.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З наведених норм права слідує, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі № 823/1265/16 (адміністративне провадження № К/9901/16261/18).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі “Ліпісвіцька проти України» (заява № 11944/05) звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97).
Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02).
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі № 704/1167/19.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контрою, оскільки після виконання рішення суду з 01.03.2026 загальний розмір пенсії склав 28325,26 грн, з урахуванням максимального розміру 25950,00 грн.
Суд з долученого позивачем до позовної заяви розрахунку на доплату встановив, що до виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17813/25 пенсія позивача з 01.02.2023 підлягала до виплати у сумі 20930,00 грн, фактично виплачено - 20663,87 грн, сума доплати - 266,13 грн.
Як слідує з долученого відповідачем до заперечень розрахунку на доплату, після виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17813/25 пенсія позивача з 01.02.2023 підлягає виплаті у сумі 22730,26 грн, фактично виплачено 20930,00 грн, сума доплати 1800,26 грн.
Згідно з перерахунком пенсії з 01.02.2023 підсумок пенсії (з надбавками) становить 22730,26 грн, та з урахуванням максимального розміру пенсії становить 22730,26 грн.
Суд зазначає, що підставою для встановлення судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак, як встановив суд, рішення суду у справі № 380/17813/25 виконано, а позивачу здійснено перерахунок пенсії та розраховано суму доплати.
Підставою звернення представника позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є застосування відповідачем під час виконання рішення суду обмеження максимального розміру з 01.01.2026.
Слід зауважити, що під час розгляду справи по суті, суд вирішував питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром.
Суд погоджується з доводами відповідача, та зазначає, що включення у пенсійну виплату суми індексації пенсії за 2024 рік в розмірі 1500,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та 1500,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», не було предметом розгляду у межах адміністративної справи № 380/17813/25.
Таким чином, судове рішення виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішуватиме новий публічно-правовий спір між сторонами.
Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями відповідача щодо застосування до розміру пенсії обмеження максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів під час виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи № 380/17813/25.
Наведене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розміру пенсії позивача, встановленого пенсійним органом після перерахунку пенсії на виконання рішення суду за умови зміни правового регулювання правовідносин та прийняття Урядом нових постанов після прийняття рішення у справі.
Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382, 382-1, КАС України суд-
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Р.П. Качур