про зміну способу і порядку виконання судового рішення
13 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/1189/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пихоніної Маргарити Володимирівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1189/23 за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пихоніної Маргарити Володимирівни, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 2 квітня 2026 року № 12138, про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 360/1189/23 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 159569,88 грн.
На обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 76710569 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1189/23, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 січня 2024 року, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000, 00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року.
4 грудня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
19 лютого 2025 року та 26 березня 2026 року державним виконавцем за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн.
З посиланням на положення статей 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), державний виконавець вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Суд своєю ухвалою від 27 березня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначив до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 13 квітня 2026 року.
30 березня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення від 29 березня 2026 року № 354, у яких відповідач зазначає, що не вбачає підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.
Представником юридичної служби подано рапорт на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 за позовом ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою-розрахунком від 29 січня 2024 року про додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 загальна сума доходу за зазначений період становить 159569,88 грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир Військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за вересень 2025 року, жовтень 2025 року, листопад 2025 року, грудень 2025 року, січень 2026 року, за лютий 2026 року, березень 2026 року, у якому наявне прізвище позивача ОСОБА_1 (під порядковим номером 420).
Відповідно до підпункту 1.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744 (далі - Інструкція № 744), з метою захисту інтересів держави, командир військової частини зобов'язаний вжити заходів щодо оскарження в апеляційному порядку рішення суду, прийнятого не на користь Військової частини НОМЕР_1 , за необхідності вживати належних заходів щодо поновлення строків на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Інструкції № 744, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2009 року № 550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280, якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження, відповідно до якого фінансово-економічна служба Військової частини НОМЕР_1 зобов'язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти, надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки» для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків.
На сьогоднішній день асигнувань для виконання вищевказаного рішення суду не надходило. У разі їх надходження, кошти невідкладно буде перераховано на карткові рахунки військовослужбовців.
Водночас, у зв'язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені.
У зв'язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Станом на 29 березня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Військова частина НОМЕР_1 не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
Згідно із реєстраційною карткою розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), а саме у пункті 3 зазначено найменування розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Військова частина НОМЕР_1 не має впливу на вищий орган, який відповідає за кінцевий результат щодо всіх питань по здійсненню саме виплат грошових коштів, оскільки саме з державного бюджету вкотре не поступають кошти для виконання рішень судів.
Військова частина НОМЕР_1 не може підпадати до кола осіб - суб'єктів владних повноважень для практичного виконання судового рішення в частині здійснення грошових виплат військовослужбовцям, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не має своїх фінансових окремих рахунків, не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних силах України.
З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що відсутні підстави для задоволення заяви та зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі.
2 квітня 2026 року від адвоката Мандрика Владислава Володимировича (далі - представник позивача) через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов відзив від 31 березня 2026 року б/н, у якому представник позивача зазначив, що відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 останньому виплачено кошти в розмірі, визначеному рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 360/1189/23 у повному обсязі.
З огляду на надані учасниками справи пояснення, суд своєю ухвалою від 2 квітня 2026 року:
зобов'язав адвоката Мандрика Владислава Володимировича у строк до 8 квітня 2026 року надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» банківську виписку з рахунку ОСОБА_1 (з описом банківської операції, призначення платежу тощо), з якої можливо встановити виплату позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року, у загальному розмірі 159569,88 грн на виконання рішення суду у справі № 360/1189/23;
зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 у строк до 8 квітня 2026 року надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»: письмові пояснення щодо виплати / невиплати ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року, у загальному розмірі 159569,88 грн; у рази проведення виплат на виконання судового рішення у справі № 360/1189/23 - надати документально підтверджену інформацію щодо виплати коштів із зазначенням розміру виплачених коштів (банківські виписки, платіжні доручення, довідку тощо).
7 квітня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення від 7 квітня 2026 року № 384, у яких відповідач додатково зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 (командир Військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби у коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за квітень 2026 року, та у якому наявне прізвище позивача ОСОБА_1 (порядковий номер 420).
Водночас, у зв'язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені. У зв'язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування сухопутних сил і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Станом на 7 квітня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
8 квітня 2026 року від адвоката Мандрика Владислава Володимировича (далі - представник позивача) через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшло клопотання від 7 квітня 2026 року б/н, до якого додано виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 , відкритого в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», за період з жовтня 2022 року до січня 2026 року, яке є аналогічною до банківської виписки, доданої ним до відзиву на заяву від 31 березня 2026 року б/н.
Запитуваної судом інформації, а саме банківської виписки з рахунку ОСОБА_1 (з описом банківської операції, призначення платежу тощо), з якої можливо встановити виплату позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року, у загальному розмірі 159569,88 грн на виконання рішення суду у справі № 360/1189/23, представник позивача суду не надав.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
У адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23, яке набрало законної сили 9 січня 2024 року, задовольнив частково позов адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року;
- відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
30 січня 2024 року позивачу за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23, яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», видано виконавчий лист.
Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 4 грудня 2024 року ВП № 76710569 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/1189/23, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 січня 2024 року, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року.
Листом від 6 грудня 2024 року № 12558 боржник повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що відповідно до підпункту 1.2 Інструкції № 744 з метою захисту інтересів держави, командир військової частини зобов'язаний вжити заходи щодо оскарження в апеляційному порядку рішення суду, прийнятого не на користь Військової частини НОМЕР_1 , за необхідності вживати належних заходів щодо поновлення строків на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Інструкції № 744, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2009 року № 550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280, якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження, відповідно до якого фінансово-економічна служба Військової частини НОМЕР_1 зобов'язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки» для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків. На сьогоднішній день вживаються заходи щодо апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 за позовом ОСОБА_1 .
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 лютого 2025 року ВП № 76710569 на Військову частину НОМЕР_1 за невиконання судового рішення у справі № 360/1189/23 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого перейменовано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20 лютого 2026 року ВП № 76710569 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 січня 2024 року у справі № 360/1189/23, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року, передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23 лютого 2026 року ВП № 76710569 прийнято до провадження виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 січня 2024 року у справі № 360/1189/23, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року.
Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26 березня 2026 року ВП № 76710569 на Військову частину НОМЕР_1 за невиконання судового рішення у справі № 360/1189/23 накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
Т. в. о. помічника командира з правової роботи - начальник юридичної служби військової частини ОСОБА_2 склав на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт без дати № НОМЕР_3 , яким доповів про необхідність виконання судового рішення у справі № 360/1189/23. Зокрема у рапорті зазначено, що станом на 9 серпня 2025 року рішення суду не виконано у зв'язку з чим є необхідність у фактичному виконанні такого рішення.
29 січня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 складено довідку-розрахунок № 420/ФЕС про додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 , відповідно до якої додаткова винагорода, нарахована на виконання рішення суду, складає: за листопад 2022 року - 66666,66 грн, кількість днів - 20 днів, виплачено - 20000,00 грн, залишок до виплати - 46666,66 грн; за грудень 2022 року - 100000,00 грн, кількість днів - 31 день, виплачено - 30000,00 грн, залишок до виплати - 70000,00 грн; січень 2023 року - 61290,32 грн, кількість днів - 19 днів, виплачено - 18387,10 грн, залишок до виплати - 42903,22 грн; всього залишок до виплати за рішенням суду складає 159569,88 грн.
Відповідно до основної заявки-розрахунку від 1 вересня 2025 року № 13, від 2 жовтня 2025 року № 15, від 4 листопада 2025 року № 17, від 2 грудня 2025 року № 19, від 6 січня 2026 року № 1, від 1 лютого 2026 року № 3, від 2 березня 2026 року № 5, від 2 квітня 2026 року № 7 відповідно на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А0536 на вересень 2025 року, жовтень 2025 року, листопад 2025 року, грудень 2025 року, січень 2026 року, лютий 2026 року, березень 2026 року, квітень 2026 року та додатку № 2 до цих заявок Військовою частиною НОМЕР_1 сформовано заявку на виділення коштів для виконання рішення суду у справі № 360/1189/23, військовослужбовець ОСОБА_1 (порядковий номер 420), потреба для виплати складає - 159570,00 грн, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення (з к. ПДФО та ЄСВ) - 188293,00 грн.
Отже, 29 січня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 здійснила нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 159569,88 грн, а 1 вересня 2025 року, 2 жовтня 2025 року, 4 листопада 2025 року, 2 грудня 2025 року, 6 січня 2026 року, 1 лютого 2026 року, 2 березня 2026 року та 2 квітня 2026 року включила суму такої додаткової винагороди (159570,00 грн) до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Проте суду не надано доказів виплати позивачу нарахованої на виконання рішення суду суми додаткової винагороди у розмірі 159569,88 грн.
Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2026 року прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В означеній ухвалі вказано, що відповідач позбавлений можливості виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду в повному обсязі, хоча останнім доведено, що після набрання законної сили рішення суду ним вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду. Не повне виконання рішення суду фактично зумовлено лише відсутністю виділення відповідачу додаткових асигнувань на відповідні цілі.
Отже, за наслідками розгляду зібраних документів, суд дійшов висновку, що заборгованість на виконання рішення суду у справі № 360/1189/23 у розмірі 159569,88 грн позивачу станом на час розгляду цієї заяви не виплачена.
Таким чином, станом на цей час рішення суду у справі № 360/1189/23 повністю не виконано.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір з невиплаченої заборгованості із додаткової грошової допомоги за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року складає 159569,88 грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох років.
Заборгованість у розмірі 159569,88 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року у розмірі 159569,88 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати додаткової винагороди, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пихоніної Маргарити Володимирівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1189/23 за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 360/1189/23 у частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року, на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) нарахованої та невиплаченої збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 20 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року та 19 діб січня 2023 року у розмірі 159569,88 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять грн 88 коп.), з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя Т.І. Чернявська