про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
13 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/618/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
31 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 30 березня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 27 березня 2026 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 27 березня 2026 року;
- визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2021 року по 27 березня 2026 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2021 року по 27 березня 2026 року у розмірі грошового забезпечення за шість місяців.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
08 квітня 2026 року позивачем подана до суду заява про усунення недоліків, в якій заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»; відкрити провадження у справі; витребувати у ВЧ НОМЕР_1 довідку-розрахунок про розмір середнього грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням, довідку-розрахунок про середньоденний розмір грошового забезпечення та інші необхідні розрахунки з метою з'ясування та встановлення розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в разі задоволення адміністративного позову. До заяви додано: довідку про перебування на військовій службі; квитанцію про надсилання стороні ВЧ НОМЕР_1 .
Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
Позивачем у цій позовній заяві завлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Саме за цю вимогу судовий збір позивачем не сплачено.
У заяві про усунення недоліків від 07 квітня 2026 року позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки спір про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні безпосередньо пов'язаний з виконанням військового обов'язку та проходженням військової служби, оскільки виник у зв'язку з неналежним виконанням військовою частиною обов'язку щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні військовослужбовця (постанова Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20).
До позовної заяви додано довідку Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 07 квітня 2026 року № 26/114/344/ПС про проходження позивачем військової служби.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
З огляду на зміст статті 2 Закону України «Про оплату праці» (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15 жовтня 2013року № 8-рп/2013 і від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 сформульовано схожу правову позицію, у силу якої середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Наведений правовий висновок відображено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 522/16890/20.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є ані окремим видом грошового забезпечення публічного службовця, ані правовим аналогом платежу з оплати праці (служби), а є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд зазначає, що предмет позову у цій справі не пов'язаний з виконанням військового або службового обов'язків. Спірні правовідносини виникли з приводу невиплати військовою частиною в добровільному порядку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 Кодексу законів про працю України.
Тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20, оскільки в ній зроблений висновок щодо норми права, яка підлягає застосуванню до випадків обчислення строків звернення до суду колишніх публічних службовців з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в електронному вигляді у розмірі 1064,96 грн.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на два дні з дня отримання ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на два календарних дні з дати отримання цієї ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом двох календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Якщо недоліки позовної заяви в частині виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Кисіль