про відмову в задоволенні відводу судді
13 квітня 2026 року 640/8379/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про стягнення заробітної плати,
у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 640/8379/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати у виді розрахунку у порядку статті 116 КЗпП України при звільненні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 в адміністративній справі №640/8379/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні із займаної посади заробітної плати за час її навчання в Національній академії державного управління при Президентові України. Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити розрахунок сум при звільненні ОСОБА_1 , які підлягають виплаті на її користь відповідно до вимог статті 116 КЗпП України, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині даного рішення та здійснити виплату таких сум.
У подальшому адміністративну справу №640/8379/20 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 ухвалено прийняти адміністративну справу № 640/8379/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я.
10.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему ЄСІТС «Електронного суду» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я.
Із поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявила відвід судді Вісьтак М. Я. у зв'язку з наявністю у неї сумнівів щодо її неупередженості та порушення судом розумних строків щодо розгляду заяви.
Ухвалою суду від 13.04.2026 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про стягнення заробітної плати.
Матеріали адміністративної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 головуючим з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Скрипку І.М.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд виходив із такого.
Частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За нормами частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
За нормами частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
За положеннями частини першої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
За правилами частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що 11.02.2026 ОСОБА_1 подала заяву про прискорення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025.
Як пояснює позивач, оскільки жодних процесуальних рішень суддею Вісьтак М.Я. не було ухвалено, остання 08.03.2026 подала заяву на ім'я голови суду про розшук адміністративної справи №640/8379/20, оскільки мала обґрунтовані підстави вважати, що апарат суду втратив матеріали справи.
На переконання заявниці, наявне свідоме ухилення судді Вістак М.Я. від здійснення правосуддя протягом майже чотирьох місяців (з 22.12.2025 по 10.04.2026) та ігнорування заяв щодо прискорення розгляду справи.
Таким чином, виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що вона фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду щодо строків розгляду справи.
Суд звертає увагу позивача на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Жодного доказу на існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Вістак М.Я., суду не надано.
Як випливає із практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Тож, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та від 04.10.2018.
Щодо посилання заявниці на недовіру судді Вістак М.Я. у зв'язку з тривалим розглядом справи, суд зазначає, що за приписами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Отже, наведені заявницею доводи, не можуть свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді, оскільки жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді цієї справи, із матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається, а наведені у заяві твердження, не можуть бути підставою для відводу судді у силу вимог частини четвертої статті 36 Кодексу.
Крім того, щодо дотримання процесуальних строків розгляду справ наразі є неможливим у зв'язку з надмірним навантаженням суддів Київського окружного адміністративного суду, яке спричинено ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
Крім того, поточне надходження нових позовів та матеріалів, у зв'язку зі зміною територіальної підсудності, збільшилося в декілька разів.
Так, наприклад, за 2025 рік безпосередньо до суду надійшло близько семидесяти тисяч нових справ, не враховуючи справи, які надійшли до Київського окружного адміністративного суду з інших судів України.
Це свідчить про значний приріст справ, які мають бути розглянуті, та вказує на зростання навантаження на суддю і об'єктивні підстави неможливості дотримання відповідних строків розгляду справ, у тому числі заяв щодо подання звіту про виконання рішення.
Із урахуванням викладеного, суд уважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді, у зв'язку із чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. в адміністративній справі № 640/8379/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.